- •Курс сучасної української кримінології: теорія і практика у 3 книгах.
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 "
- •Глава 2 '' - ' 1"-і''" "•і"!г' : •' •
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 • -••• •
- •§ 1. Сутність, поняття
- •Глава 3 ч
- •Глава 3 • • -; .......
- •Глава 3 . . .. . .,.,.,,•,• • • • ,,,-,. ... .-•.•••
- •Глава 3 .
- •Глава 3 •:
- •Глава 3 --«-.; ' - •:-.- ;
- •Глава 3 *"" • "'•' '"" "'•''" " ''"' '• '
- •Глава 3 ;, ,
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 ' '•' •
- •Глава 4 * •''' і-г-:і--.-!.''-'7 •• •-•••' ..,•'.— ••
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 ---• ••-'•• • •- • • : ••'• '
- •Глава 4 • .'пі"'.!»*"?!- • ••-••'»
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 •,,,,•••
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •1. Види злочинів організованої злочинності національного поширення:
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 - .-. -:- •• - --'•••- '•••,-••
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 ""
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 9
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Удосконалення кримінального, кримінально-процесуально го, адміністративного, цивільного законодавства;
- •Інформаційне забезпечення діяльності правоохоронних та інших органів, що беруть участь у боротьбі з організованою зло чинністю;
- •Заходи протидії різним формам негативного соціально-пси хологічного впливу на суспільство в інтересах організованої зло чинності;
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •6. Інституційне та функціонально-організаційне реформування системи правоохоронних органів, що мають здійснювати запобігання та протидію фактам організованої злочинної діяльності.
- •Глава 4 . • • .'
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 • !
- •Глава 5 / ••••.• • м
- •Глава 5
- •Глава 5 • '""•'• ' • ' '"•''' • • ' -•-•••.- ,.•..-••
- •Глава 5 -' ••
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5 '•' '"' •'""'"" ' " '• -':'" ' ••--•-.••• •
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 6 Злочинність неповнолітніх
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6 •!•'••-•••
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6 гг*-!'ї 'гг"!-*':'!1''"',-!*-
- •Глава 6 ; ••• '
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 7 Рецидивна злочинність
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •1. Засуджені, що визнали свою вину у вчиненні злочину та:
- •1.1. Розкаялися, у тому числі:
- •1.2. Не розкаялися:
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7 -;•; цн-'н',-- • /*
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7 '•
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7 ; ?
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 4. Особливості злочинності ув'язнених, ,
- •Глава 7 ' '"•
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •З недоліками організаційно-управлінської та оперативної діяльності установ позбавлення волі;
- •З криміногенним впливом кримінального середовища в ус тановах позбавлення волі.
- •Глава 7
- •1. Загальні заходи щодо усунення (нейтралізації) умов, які сприяють злочинності в установах позбавлення волі, в тому числі стосуються:
- •2. Спеціалізовані заходи щодо виявлення та запобігання ускладненню криміногенних ситуацій, в тому числі:
- •Глава 7
- •3. Спеціалізовані заходи щодо протидії кримінальній субкуль-турі, а саме:
- •Глава 7
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8 - .•.•..•и/.-п ••,•/••- - .-- • „ - ••
- •Глава 8
- •§ 3. Вплив психічних аномалій, що не виключають
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 9 Злочини, вчинені з необережності
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9 -
- •Глава 9
- •§2. Стан необережної злочинності.
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9 •і;
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
Глава 9
службових, професійних, лікувальних, інших обов'язків, забезпечення реалізації особистісних (публічних, релігійних, майнових, інших) прав;
б) коли співвідношення зумовлювальної ролі середовищних та особистісних елементів типово не визначається, у кожному випадку проявляється своєрідно, залежно від ситуації, індивідуальних якостей взаємодіючих сторін, у тому числі потерпілого. Це головним чином побутове середовище, де за необережної вини вчиняються посягання на життя та здоров'я, статеву свободу, інші інтереси особи.
Розуміється, що у співвідношенні за цим (четвертим) варіантом, коли зумовлювальний вплив середовища відсутній або не визначається, «відповідальність» за зумовлення необережного злочину має бути повністю покладена на особу. Давно відомо, що у подібних випадках особистість винуватця демонструє свою низьку соціальну якість, нерозуміння, а ще гірше — недбале ставлення до загальносвітової цінності здорового природного середовища, загальнолюдської цінності людини, її життя, здоров'я, прав, інтересів, свобод, нехтування ними. Спрямованість особистості особи за цього варіанту зумовлення необережного злочину є, безперечно, суспільна неприйнятною та переважно суспільна небезпечною, наближається до типу, яким вона є за умисного злочину.
Аналіз різних варіантів співвідношення впливу середовищних та особистісних елементів зумовлення необережного злочину дозволяє зробити деякі висновки щодо соціальне типової належності спрямованості особистості особи, яка його вчиняє. На першому рівні соціальної типологізації спрямованість особистості має бути віднесена до суспільне неприйнятного типу. При подальшій типологізації останнього, залежно від того чи іншого згаданого варіанту співвідношення зумовлювального впливу, спрямованість особистості при вчиненні необережного злочину має бути віднесена до одного з таких типів суспільної неприйнятності: асоціального (перший варіант), асоціального чи антисоціального (другий варіант), антисоціального чи переважно суспільне небезпечного (третій варіант) і, як правило (за винятком типової невизначеності співвідношення), до суспільне небезпечного (четвертий варіант).
670
Злочини, вчинені з необережності
В літературі висловлювалися різні судження щодо оцінки спрямованості особистості за необережного злочину. М. Г. Угрехелідзе, який застосував теорію психологічної установки до визначення спрямованості особистості за необережного злочину, вважав, що така необережність пов'язана з антисоціальною спрямованістю установки особи1. П. С. Дагель не бачив різниці між установками на умисний та необережний злочини, вважаючи, що суб'єктивна сторона обох поєднує дефектну правосвідомість з антисоціальною установкою2. В. Є. Квашис з огляду на криміногенну роль середовища, зокрема зовнішньої ситуації, не визнавав наявності антисоціальної установки особистості у більшості засуджених за необережні злочини3. Розглядаючи це питання в середині 80-х рр. минулого століття, А. Ф. Зелінський писав: «Дати однозначну оцінку особистісної установки, яка може викликати необережне спричинення шкоди, неможливо... Як правило, особи, винні у необережних злочинах, не мають достатньо стійкої позитивної спрямованості особистості, здатної підкорити психологічну установку на егоїстичне рішення, яке містить у собі ризик. У цьому смислі можна лише умовно говорити про антисоціальну спрямованість установки. Водночас... багато необережних злочинів вчиняються особами з явно антисоціальною орієнтацією. Така необережна вина дуже схожа на умисну»4. З наведеного видно, що А. Ф. Зелінський розрізняв антисоціальну спрямованість особистості і психологічну установку, яка, на його думку, є першоджерелом егоїстичного рішення і ризику, та не вбачав на той час певного аргументу для чіткого визначення наявності і міри антисоціальної особистісної спрямованості за необережного злочину. На наш погляд, таким аргументом має бути визнана роль, яку відіграє спрямованість особистості в зумовлювальному співвідношенні із середовищними елементами. Залежно від цієї ролі, спрямованість
' Угрехелидзе М. Г. Проблема нсосторожиой винм в уголовіюм праве. — Тбилиси. 1976. — С.44.
2 Дагель П. С. Проблема типологии й классификации личности неосторожньїх ирестушіи- ков // Вонросьі борьбьі с престушюстью. — М., 1970. — Вмп. 28. — С. 7-8.
3 Квашис В. Е. Кримшюлогичсские аспекти проблеми Іірестушюй пеосторожпости // Там само. - С. 18.
4 ЗелипскийА. Ф. Осознавасмос й меосознавасмос в преступпом поведений — С. 119 (пере клад мій. — А. 3.).
671