Глава 9

женням спрямованість особистості особи, що вчиняє необережний злочин за переважаючого впливу умов середовища (перший варіант), можна віднести до асоціального типу (див. про соціальну типологію особи злочинця у главі 6 Книги 1 Курсу).

Другий варіант співвідношення елементів середовища й особи в зумовленні необережного злочину характеризується приблизно рівною мірою їх впливу у цьому процесі. І за цього варіанту сере­довище є значно небезпечним, що пов'язано із виконанням у ньому робіт з підвищеною небезпекою (в тому числі на вибухоне­безпечних та вибухопожежонебезпечних об'єктах), зберіганням або використанням ядерних або радіоактивних матеріалів, вогне­пальної зброї чи боєприпасів, вибухових, легкозаймистих, їдких мікробіологічних або інших біологічних та токсичних предметів і речовин, наявністю мережі магістральних трубопроводів, високою ймовірністю екологічної небезпеки у цьому середовищі тощо. І за цього, як і за першого варіанту співвідношення, реалізація по­тенційно високої небезпеки запобігається встановленням системи деталізованих норм, правил, стандартів безпечного функціонуван­ня, передбаченням заходів контролю за їх дотриманням та запобігання порушенням. Але на відміну від попереднього це сере­довище не є об'єктивно таким складним і ризикованим для при­стосування у ньому особи, в тому числі для дотримання унормова­них у ньому умов безпечного функціонування. Усунення загрози або реального настання наслідків потенційно високої небезпеки цього середовища майже рівною мірою залежить від виконання особою передбачених унормувань та від здійснення адміністрацією належних їй запобіжних заходів, а також від контролю за дотри­манням встановлених норм, правил, стандартів. Невиконання осо­бою останніх, у тому числі через вчинення діяння, що є необереж­ним злочином, за умов, коли адміністрація не виконує належних їй заходів запобігання небезпеці та контролю за дотриманням встановлених унормувань, не дає підстав для підвищення небез­печності спрямованості особистості цієї особи понад рівень асоціального типу. В іншому разі, коли особа допускає порушення визначених унормувань за умов, що адміністрація забезпечила всі належні запобіжні та контрольні заходи, суспільне неприйнятна спрямованість особистості цієї особи має бути віднесена до анти-

668

Злочини, вчинені з необережності

соціального типу, а залежно від ознак кримінально-правової оцін­ки вчиненого нею необережного злочину, передусім заподіяної шкоди, — можливо, і до суспільна небезпечного типу, в тому числі кримінального його різновиду.

Третій варіант співвідношення елементів середовища й особи в зумовленні необережного злочину характеризується, як зазнача­лося, переважанням у цьому процесі впливу особистісних і меншою значущістю середовищних елементів. За цього варіанту середови­ще є небезпечним з різних причин: екологічне, інфекційне та інше забруднення території, можливість небезпечних для життя і здо­ров'я людей використання промислової продукції або експлуа­тації будинків і споруд, неналежний рівень пожежної безпеки, а також, що є найбільш небезпечним, — наявність значної кількості засобів і механізмів, передусім транспортних, які є джерелом підвищеної небезпеки. Водночас це середовище достатньо повно унормоване, технічно, інформаційно та у правовому відношенні застережене, користування у ньому джерелами підвищеної небез­пеки спеціально сертифіковане, що разом узяте є достатньою основою для дотримання визначених унормувань. Проте особа з різних мотивів через злочинну самовпевненість або недбалість по­рушує передбачені унормування, чим створює загрозу (небезпеку) загибелі людей, їх здоров'ю, настанню інших тяжких наслідків або навіть опосердковано спричинює настання згаданих загроз і небез­пек. Наведене зумовлює віднесення суспільне неприйнятної спря­мованості особистості осіб, що вчиняють необережні злочини у середовищі цього (третього) варіанту, не лише до антисоціального, а й здебільшого до суспільна небезпечного типу у його кримінальній формі, чим небезпека спрямованості особистості цих осіб набли­жується до такої, якою вона є за умисного злочину.

Четвертий варіант зумовлювального комплексу необережних злочинів охоплює фактично два різновиди:

а) коли зумовлювальна роль середовища відсутня — це навко­лишнє природне середовище, в якому особа поводиться самовпевне-но та за необережності завдає значної шкоди його збереженню, тобто загальносвітовим інтересам, або це середовище суспільних відносин, в якому особа, що наділена певними повноваженнями, компетенцією, фахом, недбало ставиться до виконання суспільних

669