Глава 1

злочинів, у сфері сімейно-побутових відносин. Проте, як відомо, останнього не сталося. Причиною цього є загальний декларатив­ний характер більшості заходів та дій, передбачених названими документами, та до того — незабезпеченість їх здійснення відпо­відним фінансуванням. Тому не випадково на Всеукраїнській на­уково-практичній конференції «Тенденції розвитку сучасної сім'ї в Україні», яка відбулася у травні 2004 р., був зроблений однознач­ний висновок, що українська сім'я тяжко хвора, а заходи держав­ної влади стосовно допомоги їй залишаються переважно благими намірами, далекими від суворої життєвої дійсності.

Характерно, що сучасні дослідники кримінологічних проблем злочинності у сфері сімейно-побутових відносин до заходів за­гальної профілактики останніх цілком обґрунтовано відносять і безпосередньо медичні заходи із забезпечення доступної кваліфі­кованої медичної, включаючи психіатричну, допомоги, здешевлен­ня вартості та підвищення якості ліків та медичних послуг, розви­ток первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної ме­дицини тощо¹.

Серед заходів спеціально-кримінологічного призначення за­гального характеру пропонуються такі:

а) виявлення джерел криміногенних чинників у сімейно-побу­ товій сфері, передусім у неблагополучних сім'ях; передумов, при­ чин та сприяючих обставин негативного впливу; виявлення фактів сімейної конфліктності та деморалізованих родин, сімей із поглиб­ леним рівнем бідності та відсутністю джерел існування, а також сімей, серед членів яких перебувають особи, раніше засуджені, у першу чергу — за вчинення злочинів у сімейно-побутовій сфері;

б) запобігання дитячій бездоглядності;

в) здійснення контролю за сім'ями з підвищеним ризиком на­ сильницьких проявів, у тому числі вчинення злочинів цієї категорії;

г) підтримка сім'ї (матеріальна, у вирішенні житлових, кому­ нальних проблем, забезпеченні трудової зайнятості, догляду за немічними, престарілими);

ґ) розвиток сфери спільного сімейного дозвілля;

¹ Гомовкт Б. М. Вказ. праця. — С. 169.

66

Злочини проти прав і свобод людини і громадянина, запобігання злочинним...

д) психологічна корекція сімейних відносин, у тому числі через створення відповідних служб, забезпечення в разі потреби спеціа­ лізованого лікування та післялікувальної реабілітації;

е) створення громадських формувань запобіжної діяльності, спрямованих на сферу сімейно-побутових відносин;

є) здійснення примусових заходів згідно з нормами цивільного, сімейного, житлового, адміністративного, кримінального законо­давства;

ж) розробка та здійснення відповідних організаційних заходів щодо забезпечення виконання названих видів запобіжної діяльності.

Заходи індивідуального запобігання насильницьким злочи­нам у сімейно-побутовій сфері за тактикою, використовуваними засобами мало чим відрізняються від подібних заходів, здійснюва­них стосовно насильницьких злочинів іншої мотивації, і загалом від рекомендованих індивідуальних форм запобіжної роботи. Від­мінність має місце щодо об'єктів, деяких форм і засобів їх здійснення та у їх змістовності і спрямованості. Адресатами цього різновиду індивідуальної запобіжної діяльності є суб'єкти сімей­но-побутових відносин, особистість яких вирізняється анти-суспільною спрямованістю саме на цю сферу, властивістю викори­стовувати насильство у згаданих відносинах, її поглибленням до спроможності вчиняти антигромадські та протиправні (незло-чинні) насильницькі прояви. Ознаки таких осіб детально розгля­далися вище. Зміст здійснюваних заходів має бути предметне підпорядкований усуненню (нейтралізації) умов і обставин, що сприяють криміногенній мотивації вчинків особи, перешкоджан­ню формування наміру вчинити насильницький злочин, а в разі сформованості такого наміру — відверненню можливості його ре­алізації та припиненню останньої, якщо така розпочалася. Щодо визначення тактики здійснення індивідуально-запобіжного впли­ву на зазначених осіб рекомендується користуватися методичною літературою з цих питань, якої достатньо видано і поширено у відомчому порядку.

Загальнопривентивне та індивідуально-запобіжне значення ма­ють правові засоби реагування на прояви насильства в сімейно-по-"Утових відносинах, у тому числі адміністративно-правові, цивіль-°-правові у разі вчинення відповідних правопорушень, а також

67