- •Курс сучасної української кримінології: теорія і практика у 3 книгах.
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 "
- •Глава 2 '' - ' 1"-і''" "•і"!г' : •' •
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 • -••• •
- •§ 1. Сутність, поняття
- •Глава 3 ч
- •Глава 3 • • -; .......
- •Глава 3 . . .. . .,.,.,,•,• • • • ,,,-,. ... .-•.•••
- •Глава 3 .
- •Глава 3 •:
- •Глава 3 --«-.; ' - •:-.- ;
- •Глава 3 *"" • "'•' '"" "'•''" " ''"' '• '
- •Глава 3 ;, ,
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 ' '•' •
- •Глава 4 * •''' і-г-:і--.-!.''-'7 •• •-•••' ..,•'.— ••
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 ---• ••-'•• • •- • • : ••'• '
- •Глава 4 • .'пі"'.!»*"?!- • ••-••'»
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 •,,,,•••
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •1. Види злочинів організованої злочинності національного поширення:
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 - .-. -:- •• - --'•••- '•••,-••
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 ""
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 9
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Удосконалення кримінального, кримінально-процесуально го, адміністративного, цивільного законодавства;
- •Інформаційне забезпечення діяльності правоохоронних та інших органів, що беруть участь у боротьбі з організованою зло чинністю;
- •Заходи протидії різним формам негативного соціально-пси хологічного впливу на суспільство в інтересах організованої зло чинності;
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •6. Інституційне та функціонально-організаційне реформування системи правоохоронних органів, що мають здійснювати запобігання та протидію фактам організованої злочинної діяльності.
- •Глава 4 . • • .'
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 • !
- •Глава 5 / ••••.• • м
- •Глава 5
- •Глава 5 • '""•'• ' • ' '"•''' • • ' -•-•••.- ,.•..-••
- •Глава 5 -' ••
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5 '•' '"' •'""'"" ' " '• -':'" ' ••--•-.••• •
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 6 Злочинність неповнолітніх
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6 •!•'••-•••
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6 гг*-!'ї 'гг"!-*':'!1''"',-!*-
- •Глава 6 ; ••• '
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 7 Рецидивна злочинність
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •1. Засуджені, що визнали свою вину у вчиненні злочину та:
- •1.1. Розкаялися, у тому числі:
- •1.2. Не розкаялися:
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7 -;•; цн-'н',-- • /*
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7 '•
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7 ; ?
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 4. Особливості злочинності ув'язнених, ,
- •Глава 7 ' '"•
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •З недоліками організаційно-управлінської та оперативної діяльності установ позбавлення волі;
- •З криміногенним впливом кримінального середовища в ус тановах позбавлення волі.
- •Глава 7
- •1. Загальні заходи щодо усунення (нейтралізації) умов, які сприяють злочинності в установах позбавлення волі, в тому числі стосуються:
- •2. Спеціалізовані заходи щодо виявлення та запобігання ускладненню криміногенних ситуацій, в тому числі:
- •Глава 7
- •3. Спеціалізовані заходи щодо протидії кримінальній субкуль-турі, а саме:
- •Глава 7
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8 - .•.•..•и/.-п ••,•/••- - .-- • „ - ••
- •Глава 8
- •§ 3. Вплив психічних аномалій, що не виключають
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 9 Злочини, вчинені з необережності
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9 -
- •Глава 9
- •§2. Стан необережної злочинності.
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9 •і;
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
Глава 8
вання, компенсації, нейтралізації впливу негативних рис, зумовлених психічним розладом.
Здійснення психіатричного напрямку запобіжної діяльності щодо осіб з аномаліям психіки згідно з загальною методологією запобігання злочинності має відбуватися як на загальносуспільному, так і на груповому та індивідуальному рівнях. Психіатричні цілі зазначеної діяльності можуть досягатися як через здіснення цілеспрямованих на це заходів (спеціальне кримінолого-психіатричне запобігання), так і завдяки загальносоціальним заходам, що не мають спеціальної запобіжної спрямованості. Останні також можна розподілити на дві групи: а) що не мають спеціальної спрямованості загалом стосовно скорочення психічних розладів у суспільстві; б) що здійснюються з метою скорочення останніх, але не спрямовані спеціально на запобігання злочинам осіб з психічними розладами. Заходи обох груп, незважаючи на їх загальний характер та відсутність спрямованості стосовно розв'язання відповідних кримінолого-запобіжних проблем, побічно мають значний вплив на останніх, створюють для цього необхідне соціально-психіатричне підґрунтя.
До першої групи загальносоціальних заходів мають бути віднесені заходи з підвищення рівня економіки та матеріального добробуту суспільства, його культурно-освітнього та загалом цивілі-заційного розвитку, утвердження морально-психологічних стосунків та усунення тих соціальних детермінантів, які становлять підґрунтя для погіршення стану психічного здоров'я населення, прояву його небезпечних розладів. Як зазначалося у попередніх главах, поки що у сучасному українському суспільстві, незважаючи на деякі позитивні зрушення, все ще зберігаються системні негаразди, суперечності, політичні та економічні недосконалості майже в усіх суспільних сферах, наслідком яких є майже суцільне соціально-психологічне напруження. Вони ж зумовлюють відповідний стан психічного здоров'я населення, який на сьогодні переважно не може бути визнаний задовільним.
Другу групу загальносоціальних заходів становлять ті, які мають своїм призначенням забезпечення психічного здоров'я населення, передусім надання йому психіатричної допомоги. Вони не спрямовані спеціально на запобігання вчиненню злочинів ПІД впливом психічних аномалій, які за медичним критерієм не виключають осудності, зокрема обмеженої осудності. Заходи цієї групи опосередковано сприяють досягненню і згаданої запобіжної мети. Правові та організаційні засади заходів цього напрямку визначені у Законі України «Про психіатричну допомогу», прийнятому Верховною Радою України 22 лютого 2000 р. (№ 1489-ІП). Прийняття цього закону стало не лише значним здобутком правової системи України, але й свідченням її цивілізаційного розвитку на шляхах формування соціальної правової держави. Доречно нагадати, що за часів Радянського Союзу, незважаючи на низку пропозицій, у тому числі законопроектів, які подавалися на розгляд вищих державних органів, подібний закон так і не був прийнятий. Визначення психічних розладів, у тому числі небезпечних у суспільстві, та порядку поводження з особами, у яких такі розлади встановлені, включаючи й їх ізоляцію, регламентувалося не законом, а відомчою інструкцією Міністерства охорони здоров'я СРСР, що стало однією з умов, яка сприяла масовим зловживанням у психіатрії, порушенням законності, прав і свобод людини і громадянина.
Закон України «Про психіатричну допомогу» виходить насамперед з презумпції психічного здоров'я, коли кожна особа вважається такою, що не має психічного розладу, доки наявність останнього не буде встановлена на підставах та в порядку, передбачених законом. Він визначає, що психіатрична допомога надається на основі принципів законності, гуманності, додержання прав людини і громадянина, добровільності, доступності та відповідно до сучасного рівня наукових Знань, необхідності й достатності заходів лікування з мінімальними соціально-правовими обмеженнями. Закон визначає державні гарантії й обов'язки органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо забезпечення психіатричною допомогою та соціальним захистом осіб, які страждають на психічні розлади. Низка передбачених Законом у цьому папрямку повноважень і заходів побічно створюють підґрунтя для запобігання вчиненню злочинів особами з психічними розладами. До них належать: безоплатне надання у державних та комуналь-Них психіатричних закладах діагностичної, консультативної, ліку-вальної, реабілітаційної допомоги; соціально-побутове влашту-
643
