Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
курс сучасної Української кримінології 2 кн..rtf
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
11.21 Mб
Скачать

Глава 1

Запобігання злочинності у сфері сімейно-побутових відносин

здійснюється за загальновизначеними напрямками, рівнями, мас­штабами. Лише адресати, форми і зміст запобіжних заходів у цій сфері мають специфічну спрямованість. Деяку специфіку у цьому відношенні мають також суб'єкти і заходи запобігання тяжких на­сильницьких злочинів, що вчиняються у ній. Суб'єкти діяльності щодо запобігання насильницьких проявів у сімейно-побутових відносинах із певними функціями у ній визначені Законом Ук­раїни «Про попередження насильства в сім'ї». До числа цих суб'єктів віднесені: 1) спеціально уповноважений орган виконав­чої влади з питань ведення зазначеної діяльності. На сьогодні функції цього органу виконує Міністерство у справах сім'ї, спорту та молоді; 2) служба дільничних інспекторів міліції та криміналь­на міліція у справах неповнолітніх органів внутрішніх справ; 3) органи опіки і піклування; 4) спеціалізовані установи для жертв насильства в сім'ї, у тому числі кризові центри та центри медико-соціальної реабілітації жертв насильства; 5) органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи й організації незалежно від форми власності, об'єднання громадян, а також окремі громадяни.

Загальні заходи запобігання насильницьким злочинам проти життя і здоров'я людини вже розглядалися. Виокремимо тут ті за­побіжні заходи, які спрямовуються на перешкоджання вчиненню згаданих злочинів саме у сімейно-побутовій сфері. Серед заходів загальної профілактики останніх, що мають соціально-економіч­ний характер, можна назвати: підвищення рівня оплати праці; зменшення податкового навантаження; розширення можливості зайнятості працею, передусім для молоді, жінок; економічний за­хист найменш забезпечених верств населення; пільги та адресна допомога особам, що перебувають у критичній ситуації та інше. Це все разом має підвищити рівень матеріального забезпечення у сім'ях, знизити у них матеріальне незадоволення, психологічну на­пругу та конфлікти на цьому ґрунті.

Водночас висловлюється думка, що уникнути будь-яких розбіжностей, навіть між близькими людьми, загалом неможливо через те, що людина конфліктна за своєю природою, що і вияв-

64

Злочини проти прав і свобод людини і громадянина, запобігання злочинним...

ллється у суперечках1. Проте здається, що обґрунтованих аргу­ментів стосовно зумовлення розбіжностей та суперечок лише при­родною конфліктністю людини ще не виведено. Остання безпе­речно є характерологічною рисою, яка у різних людей виявляється далеко не однаково. Розбіжності скоріше є проявом людської індивідуальності та за певних розумових і культурних властивос­тей зовсім не обов'язково мають привести до конфлікту, тим більше у кримінальній формі. Недарма здавна мовиться, що «ро­зумні розлучаються, а дурні — б'ються».

Соціальні та соціально-психологічні заходи профілактики по­кликані створювати обстановку культу людини, розуміння її індивідуальності, права на власні інтереси та переконання, разом з тим поважання спільних, сімейних цінностей, жінки як матері, господині. Підкреслюється профілактичне значення забезпечення суспільної активності обох із подружжя, участі сімей у розв'язанні суспільних справ в органах і формах місцевого самоврядування, розширення громадського інтересу до дотримання норм моралі у сім'ях, у побутовому середовищі.

Морально-етичні заходи профілактики у цій сфері також по­винні мати свою спрямованість та специфічні форми. Визначають­ся також технічні, організаційні, правові заходи. Серед останніх безпосереднє значення має Закон України «Про попередження насильства в сім'ї» № 2789-ПІ від 15 листопада 2001 р., який пе­редбачає низку профілактичних заходів правового, організаційно­го, інформаційного та іншого характеру.

Слід зазначити, що протягом 1999-2004 рр. вищими органами державної влади України була прийнята низка концептуальних та програмних документів, спрямованих на удосконалення соціаль­ної політики, соціального забезпечення населення, державної сімейної політики, формування здорового способу життя, розвит­ку духовності та зміцнення моральних засад суспільства, полі­пшення становища жінок і сім'ї, охорони материнства і дитинства тощо, виконання яких мало б створити надійне підґрунтя для за-гальносоціальної профілактики сімейно-побутових конфліктів та загалом сприяти скороченню правопорушень, у тому числі тяжких

Ніконова Л. Інструкція з домашніх сварок // Дзеркало тижня. — 2004. — № 18-19. 3 7-328 65