Глава 8

Більш повними є статистичні дані Київського центру судово-психіатричної експертизи, який веде узагальнений облік загалом по Україні осіб, що пройшли таку експертизу (амбулаторне і стаціонарно). Згідно з цим обліком серед підслідних (підсудних), що пройшли СПЕК та визнані осудними, майже половину склали особи з діагнозом, який згідно з існуючою нині міжнародною кла­сифікацією, визнаною в Україні, відносить їх психічний розлад до аномалій психіки межового характеру, через що вони й визнані осудними. Ще вищим є значення цього показника серед таких осіб, які не досягли повноліття. Наведене ілюструється такими да­ними (див. табл. №11).

Таблиця

поширеності аномалій психіки межового характеру

серед підслідних / підсудних, що пройшли СПЕК

у 2000-2003 рр. та визнані осудними (у відсотках)*

Таблиця №11

Роки	Питома вага діагнозів, які відносять психічний розлад до аномалій психіки межового характеру, стосовно осіб, що
	пройшли СПЕК		в тому числі неповнолітніх
	амбулаторне	стаціонарно	амбулаторне	стаціонарно
2000	56,9(48,2)	57,8 (40,1)	55,3 (42,5)	63,2 (54,4)
2001	48,4 (40,1)	59,2 (42,0)	54,9(48,2)	71,2(58,3)
2002	54,8 (47,0)	63,7 (45,0)	62,1 (51,3)	82,3(71,5)
2003	53,7 (45,3)	62,8 (44,5)	59,68(53,2)	68,1 (53,6)

З наведених даних видно, що значення аналізованого показни­ка (питома вага аномалій психіки межового характеру серед підслідних/підсудних, що пройшли СПЕК та визнані осудними) є

* У дужках наведені значення без осіб, у яких діагностовано непсихотичні розлади ор­ганічного походження, які через останнє не завжди відносять до розладів межового харак­теру.

Злочини осіб з аномаліями психіки межового характеру, що не виключають осудності

_відносно стабільним протягом досить тривалого періоду (2000-2003 рр.). Воно дещо вище при проведенні стаціонарної СПЕК, яка має можливості більш повно дослідити психічний стан проекспертованого. Ще вищі наведені значення серед проекспер-хованих неповнолітніх. В окремі роки, особливо за стаціонарної СПЕК, межові відхилення охоплювали понад дві третини проекс-пертованих, а в 2002 р. — 82,3. Найбільш поширеними психічними розладами межового характеру серед усіх проекспертованих, визнаних у 2003 р. осудними, були: розумова відсталість (17,9 — амбулаторно та 14,3 — стаціонарно); розлади особистості та по­ведінки у зрілому віці (відповідно 10,5 та 11,7); непсихотичні психічні розлади органічного походження (8,4 та 18,3); розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю (7,4 та 10,3). Дещо інші розлади психіки переважали серед проекспертованих неповнолітніх, а саме: розумова відсталість (відповідно 25,9 та 26,5), розлади психічного розвитку, поведінки й емоцій дитячого і підліткового віку (24,0 та 22,3).

При оцінці наведених значень слід мати на увазі, що базовий показник — кількість підслідних (підсудних), що пройшли СПЕК, з року в рік скорочувався, у 2003 р. склав 21 986 осіб, що на 13,2^і менше, ніж у 2000 р., а реєстрація злочинів у 2003 р., як відомо, зросла. За наведеними даними, питома вага осіб, яким за виснов­ком СПЕК був діагностований психічний розлад межового харак­теру, серед усіх засуджених у 2000 р. становила 5,8, у 2003 р. — 6,1. Ці значення виявилися більш ніж у два рази нижчими, ніж вста­новлювалися нашим дослідженням у середині 80-х рр. минулого століття (14 %). Звичайно, наведені дані є розрахунковими, вони охоплюють лише засуджених, що пройшли СПЕК, і не можуть по­вною мірою свідчити про поширення психічних аномалій межово­го характеру серед усіх осіб, які за вчинення злочину були притяг­нені до кримінальної відповідальності.

Водночас сама по собі поширеність психічних аномалій, в тому числі серед осіб, що вчинили злочин, не е аргументом для висновку про вплив цих аномалій на вчинення останніх. Вона є підставою для Дослідження механізму вчинення злочину особами з аномаліями

Тут і далі показники наводяться у відсотках.

619