Глава 8

частка непсихотичних розладів межового характеру дорівнювала 5,1 %. Зазначимо, що ці дані охоплюють лише тих, хто пройшов психіатричний огляд і що нинішня міжнародна класифікація психічних розладів, у тому числі межового характеру, дещо відрізняється від тої, яка була 20 років тому.

Показники щодо поширення межових психічних аномалій се­ред різних категорій осіб з протиправною поведінкою публікува­лися значно частіше. Проте їх значення суттєво відрізнялися у різні періоди та у різних дослідників, у тому числі залежно від фа­ху останніх: у психіатрів вони були, як правило, вищі, а у криміно­логів — нижчі. У 20-ті рр. минулого століття називалося значення цього показника до 68 % (Є. К. Краснушкін). У 60-х рр. після відновлення кримінологічних досліджень кримінологами спочат­ку наводилося значення 1-2 %, а згодом воно зросло до 13-18 % і навіть перевищило 40 % (Н. Ф. Кузнєцова, 1977). Ще більш високі значення показника поширення психічних аномалій наводилися щодо підлітків-правопорушників (до 53-76 %), в тому числі в Ук­раїні - 24,3 % (А. І. Селецький, 1971).

З початком спільних досліджень кримінологів, психіатрів і пси­хологів з'явилися більш адекватні дані щодо поширення психічних аномалій серед осіб, що вичинили злочини. Вже перше таке дослідження (Антонян Ю. М., Виноградов М. В., Голумб Ц. А., 1976) виявило, що у 68,7 % осудних осіб, які вчинили вбивство, тяжке тілесне ушкодження, зґвалтування і через це проходили су­дово-психіатричну експертизу, наявні психічні аномалії у межах осудності. Значення цього показника у 20-22 рази перевищило по­ширеність останніх серед населення регіону. В інших дослідженнях значення показника психічних аномалій було також високим, особ­ливо серед неповнолітніх, притягнутих до кримінальної відповідальності (57-60 %). У чеських кримінологів воно зросло до 90 % серед рецидивістів (Б. Холист, 1980). Згідно з даними МВС СРСР за 1989 р. психічні аномалії мали ЗО % засуджених, що пере­бували у виправних колоніях, тобто були визнані осудними.

Наше дослідження, що охоплювало регіон м. Києва наприкінці 80-х рр. минулого століття, мало предметом безпосереднього вив­чення статистичні дані за 5 років міського психоневрологічного диспансеру (ПНД) стосовно всього населення, висновки судово-

616

Злочини осіб з аномаліями психіки межового характеру, що не виключають осудності

психіатричної експертизи (СПЕК) щодо осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності, матеріали психіатричного обсте­ження осіб, які перебували на профілактичному обліку в міліції. Дослідження дозволило зробити такі висновки щодо поширеності психічних відхилень межового характеру. Серед населення просте­жується тенденція поступового зростання кількості осіб з такими відхиленнями (до 2 %), що у 4-5 разів перевищувало загальне зрос­тання чисельності населення. Ще більш високими темпами (до де­сятикратного прискорення) відмічалося зростання значення цього показника серед осіб з протиправною поведінкою. Через зазначену тенденцію поширеність психічних відхилень серед осіб з проти­правною поведінкою у декілька разів перевищувала її загалом серед населення. Ще частіше (до 14 %) зазначена психічна непо­вноцінність констатувалася серед осіб, що вчинили злочини. Але й цей показник, очевидно, є неповним через те, що далеко не всі з них направлялися на СПЕК. Посереднім підтвердженням цього є те, що поширеність психічних аномалій серед ув'язнених в місцях позбав­лення волі була у 2,5 рази більшою (досягала 32 %). Серед виявле­них аномалій психіки найбільш частими були ті, що сполучалися з алкоголізмом, а також хронічний алкоголізм без сполучення з інши­ми відхиленнями психіки. Останні через незначне охоплення насе­лення психіатричним обстеженнями виявляли доволі рідко.

Через 15 років по тому дослідження, проведене у наш час О. О. Ходимчук, показало, що поширеність психічних аномалій се­ред осіб, які вчинили насильницькі злочини, значно збільшилася. На підставі вивчення понад 400 кримінальних справ про згадані злочини, вчинені у 1997-2003 рр. у Київський області, за якими в процесі досудового слідства проводилися судово-психіатрична, судово-психологічна, наркологічна експертизи, було встановлено, Що у 36,9 % проекспертованих (150 осіб) виявлені психічні ано­малії в межах осудності, а 25 осіб (6,2 %) визнані неосудними. Серед осіб з межовими аномаліями діагностовані: хронічний алкоголізм — 34 %, психопатія — 20,7 %, розумова відсталість (олігофренія) — 16,0 %, наркоманія — 13,3 %, органічне ураження головного мозку — 11,3 %, статеві розлади — 2,0 %¹.

лодимчук О. О. Насильницька злочинність осіб з психічними аномаліями та її запобіган-^ня: Авторсф. дис.... канд. Іорид. наук. - К., 2005. - С. 4, 10.

617