Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
курс сучасної Української кримінології 2 кн..rtf
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
11.21 Mб
Скачать

2. Спеціалізовані заходи щодо виявлення та запобігання ускладненню криміногенних ситуацій, в тому числі:

  • постійне відстеження криміногенних ситуацій, моменту їх виникнення за визначеними типовими конфліктами та чинника­ ми, які зумовлюють останні; науково-методичне визначення за участю відповідних фахівців типових конфліктів в місцях позбав­ лення волі, механізму їх розвитку в криміногенні конфліктні ситу­ ації, причин та умов, інших обставин, що зумовлюють згадані про­ цеси і механізми;

  • виявлення засуджених, схильних до конфліктів, з властивос­ тями підвищеної збудженості, агресивності здійснення щодо них запобіжного, передусім психологічного впливу;

  • формування в ув'язнених навичок безконфліктних стосунків, своєчасне зупинення та недопущення розростання конфлікту, по- ДІнки у конфліктних та криміногенних ситуаціях;

~ розвиток серед ув'язнених різних форм занять позитивного спрямування, їх спілкування та об'єднання на основі суспільне прийнятних інтересів, творчості, самоудосконалення, зміцнення

607

Глава 7

на цій основі соціально-психологічних відносин між засудженими;

  • своєчасне «розвінчання» та припинення діяльності негатив­ них формувань ув'язнених, які протиставляють себе іншим засу­ дженим, персоналу УВП, формують конфліктне ставлення до них та криміногенну мотивацію у стосунках з ними;

  • своєчасне здійснення спеціалізованих оперативних заходів спрямованих на запобігання криміногенним ситуаціям, роз'єднан­ ня ворогуючих груп та внутрішнє роз'єднання конфліктної, криміногенної групи;

  • профілактична переорієнтація конфліктних груп та осіб на задоволення цінних для них інших інтересів і потреб.

3. Спеціалізовані заходи щодо протидії кримінальній субкуль-турі, а саме:

  • дискредитація кримінальних традицій і звичаїв, криміналь­ ного жаргону;

  • впровадження, у тому числі підтримання, серед ув'язнених звичаїв, правил та стандартів поведінки, форм спілкування, що відповідають вимогам закону, загальнолюдським цінностям, нор­ мам моралі; спеціальні системні заходи щодо підвищення рівня правової культури засуджених, передусім у стосунках, де прояв­ ляється кримінальна субкультура;

  • використання можливостей церкви, релігійних об'єднань для впровадження у стосунках ув'язнених основних релігійних (біблійних) постулатів щодо поведінки у суспільстві та стосовно осіб навколо;

  • розширення участі організацій громадянського суспільства, правозахисних організацій, національних та міжнародних про­ ектів і програм у проведенні профілактичної роботи та налагод­ женні антикриміногенної обстановки в УВП.

Щодо заходів спеціально-кримінологічного спрямування індивідуального рівня, то вони потребують, перш за все, системно­го та організаційного упорядкування, застосування обґрунтовува­ного методичного забезпечення, дотримання повноти виконання всіх стадій індивідуально-профілактичної діяльності, включаючи індивідуальне прогнозування злочинної поведінки з боку окремо­го засудженого. Індивідуально-запобіжну роботу в установах позбавлення волі доцільно організовувати за формами, у порядку

608

Рецидивна злочинність

та у спосіб, які були рекомендовані у попередньому параграфі що­до запобігання рецидиву злочинів окремих осіб, а також в інших главах Курсу стосовно профілактики індивідуальної злочинної по­ведінки інших категорій осіб з високою ймовірністю вчинення злочину.

Насамкінець потрібно зазначити, що запобігання на індивіду­альному рівні злочинності ув'язнених, які перебувають в установах позбавлення волі, має відбуватися не лише шляхом застосування профілактичних заходів і методів (загальних та індивідуальних), а й через здіснення заходів відвернення реалізації умислу на вчинення злочину та припинення такої реалізації, якщо про неї стало відомо адміністрації установи вико­нання покарання. Інакше кажучи, для індивідуального запобіган­ня злочинності в установах позбавлення волі слід використовува­ти всі заходи індивідуально-запобіжної дії, в тому числі профілак­тики, відвернення та припинення злочинів.

Рекомендована література

1. ЗелинскийА. Ф. Рецидив преступлений (структура, связи, прогнозиро-

вание). — Харьков, 1980.

2. Курс кримінології: Особлива частина: Підруч. у 2-х кн. — Кн. 2. / За заг.

ред. О. М. Джужи. - К., 2001.

  1. Криминология / Под ред. В. Г. Лихолоба, В. П. Филонова. — К., 1997.

  2. Алексеев А. Й. Индивидуальная профилактика рецидива преступле-

ний. - М., 1975.

5. Даньшин І. М. Усталені форми злочинності: Кримінологічний нарис. —

X., 2002.

6. Закалюк А. П. Прогнозирование й предупреждение индивидуального

преступного поведения. — М., 1986.

7. Кримінально-виконавчий кодекс України: Офіційне видання. — К., 2003.

°- Яровий А. О. Проблеми соціальної адаптації неповнолітніх, звільнених

з виховно-трудових колоній: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. — X.,

2002. у- Батиргареєва В. Рецидив злочинів за кримінальним законодавством

України і зарубіжних країн: порівняльний аналіз // Вісник Академії

правових наук України. - 2004. - № 1 (36).

20 7-328 609