Глава 7

ності щодо запобігання злочинності в установах позбавлення воді аналогічно запобіганню злочинності загалом, свого окремого за-гальносоціального напрямку. Видається, що на запобігання зло­чинності в установах позбавлення волі можуть опосередковано впливати заходи загальносоціального характеру, але останні, як правило, як соціальні передумови опосередковано впливають на запобігання злочинності загалом, що тим самим опосередковано впливає і на злочинність в установах позбавлення волі. Якщо сфе­ра впливу загальносоціальних заходів окреслюється лише сферою системи виконання покарань або ще вужче — установ позбавлення волі, тоді вони втрачають загальносоціальну спрямованість і набу­вають цільового характеру (стосовно УВП), що виводить їх до на­прямку спеціально-кримінологічного запобігання.

Заходи спеціально-кримінологічного запобігання злочинності загалом та рецидивної злочинності зокрема були розглянуті в главі 5 Книги 1 Курсу та у попередньому параграфі цієї глави. На­разі доцільно розглянути спеціально-кримінологічні запобіжні заходи загального та індивідуальних рівнів, спрямовані безпосе­редньо на усунення (нейтралізацію) причин і умов злочинності в установах позбавлення волі.

До заходів спеціально-кримінологічного спрямування загаль­ного або групового рівнів належать такі:

1. Загальні заходи щодо усунення (нейтралізації) умов, які сприяють злочинності в установах позбавлення волі, в тому числі стосуються:

• технічного оснащення УВП засобами охорони та спостере­ ження, розробки та застосування нових засобів електронного сте­ ження за ув'язненими у криміногенних зонах;

• підвищення професійного рівня атестованого складу УВП У питаннях кримінологічного аналізу злочинності, розробки та здій­ снення спеціально-кримінологічних заходів, особливо індивіДУ" ального рівня, насамперед щодо набуття комунікативних здібн^ос" тей, соціально-психологічних методів впливу;

• налагодження обміну інформацією, передусім оперативя<?^ю: а) між підрозділами установи; б) між різними УВП; в) між УВГЇ ^та іншими правоохоронними установами, насамперед органами міліції, щодо кримінальних авторитетів, засуджених, які дотри^У"

606

Рецидивна злочинність

«ться традиційних злочинних норм, перебувають «у законі» тощо, _також стосовно кримінальних угруповань, особливо організова­них, з метою удосконалення спеціального обліку та оперативного контролю згаданих категорій засуджених, використання цієї інфор­мації для диференціації та індивідуалізації запобіжної діяльності;

• підвищення дисципліни особового складу УВП, передусім щодо забезпечення своєчасного і повного реагування на суспільне небезпечні діяння, за які встановлена кримінальна відпові­ дальність, а також на факти антигромадської поведінки, що мають иередкримінальний характер;

• застосування заходів групової профілактики щодо нефор­ мальних груп ув'язнених, в яких укорінюються норми криміналь­ ної субкультури, поширюється криміногенна мотивація, форму­ ються наміри до вчинення злочинів, своєчасне вжиття заходів для запобігання реалізації цих намірів;

• предметного узагальнення в Державному департаменті Ук­ раїни з питань виконання покарань та поширення зарубіжного досвіду спеціалізованої діяльності стосовно запобігання вчиненню злочинів ув'язненими.