Глава 1

танніх переважають чоловіки у віці 25-40 років (62,3 %), одру­жені, з середньою освітою. У переважної більшості зазначених осіб відзначалися антисуспільні інтереси, негативний життєвий досвід, ослаблення соціальних зв'язків, прихильність до зловживання спиртними напоями (63,1 %), асоціальної або навіть небезпечної поведінки у сім'ї (15,8 %), порушень громадського порядку (10,5 %). На відміну від них майже половина потерпілих (до 40 %) не мали таких негативних рис і схильностей. За даними Б. М. Го-ловкіна, винуватці сімейно-побутових насильницьких злочинів вирізняються емоційною нестійкістю, імпульсивністю вчинків, домінуванням насильницьких стереотипів поведінки.

В останні роки в Україні розширилися дослідження криміно­логічної характеристики, у тому числі віктимної ролі потерпілих від насильницьких проявів у сім'ї. З'явилася низка публікацій, у яких детально висвітлюються результати цих досліджень. Автор Курсу обмежений обсягом останнього для їх предметного розгля­ду. Охочі можуть ознайомитися з відповідними першоджерелами¹. Обмежимося лише загальним висновком про те, що неналежна, негативна, особливо тривала поведінка потерпілої (потерпілого) у сфері сімейно-побутових відносин часто ставала підґрунтям кримінальної мотивації та приводом до формування і реалізації мотиву насильницького злочину проти нього.

Проведені в останні роки дослідження дозволили підтвердити зроблений вище висновок про вкрай негативний вплив на розвиток конфліктів у сімейно-побутовій сфері нових загальносоціальних факторів, які раніше були відсутні або не так гостро позначалися у цій сфері. До числа останніх належать такі: а) низький матеріаль­ний і духовний рівень життя переважної частини населення України, фактична втрата значною його часткою життєвих перспектив; б) труднощі в оволодінні професією та пристойному працевлаштуванні, активний процес соціальної дезінтеграції, пере­дусім молоді, що призводить до втрати соціальних та інших орієнтирів; в) занепад системи виховання та культурного розвитку;

1 Кримінологія: Навч. посіб. / Укл. О. М. Джужа, В. В. Василевич, Ю. Ф. Іванов та ім. / За заг. рад. О. М. Джужі. — К., 2004; Правові та кримінологічні засади запобігання насильству в сім'ї: Навч. посіб. / За заг. рсд. О. М. Джужі, І. В. Опришка, О. Г. Кулика. - С. 41-56.

62

Злочини проти прав і свобод людини і громадянина, запобігання злочинним...

зниження виховного впливу освіти, культури, моральності, трудо­вих колективів, громадських формувань; г) десоціалізація особи у процесі негативного сімейного виховання; ґ) інтенсивний розпад сімей, в тому числі під впливом насаджуваної без втручання держа­ви сексуальної свободи і гіпертрофованої жіночої емансипації;

д) загострення соціально-економічних суперечностей у суспільст­ ві, що викликають незадоволення, конфлікти у сім'ях, формують у членів значної їх частини корисливо-насильницьку мотивацію;

е) посилення дезорганізації, «необмеженої свободи», дезадаптації, негативного антисоціального та протиправного потенціалу молоді, що вже зараз має вкрай негативні наслідки та закладає на майбутнє тривалу соціальну загрозу прийдешнім поколінням; є) зростання алкоголізації населення, споживання наркотичних та токсичних речовин як психофізіологічного «замінника», що пом'якшує ком­ плекс невитребуваності та меншовартості молоді, створює ілюзію причетності до вдоволеної та забезпеченої її частки, а також слугує засобом компенсації побутових негараздів, невпорядкованості, ро­ динного та сімейного дискомфорту.

Більшість наведених чинників криміналізації сімейно-побуто­вих відносин не нові, їх уплив на злочинність у цих відносинах про­стежувався і в минулі роки. Проте лише в роки перехідного періоду, що затягнувся, у суспільних трансформаціях саме ці чинники пере­дусім зумовили зростання негативних тенденцій злочинності у сімейно-побутовій сфері. Водночас продовжують діяти чинники, що перебувають під упливом загальносоціальних детермінантів, але виявляють свою зумовленість на сімейно-побутовому мікрорівні. До них належать: 1) вікові та статеві невідповідності подружжя; 2) незадовільні умови його життя та суттєва різниця соціальних ро­лей і статусів; 3) порушення нормальної структури сім'ї та ведення домогосподарства; 4) стан психічного та фізичного здоров'я; 5) не­доліки соціально-психологічної комунікації подружжя, у тому числі різниця у ціннісних орієнтаціях, рівнях емоційності; 6) зло­вживання алкоголем або наркотиками тощо¹.

складанні цього переліку вккористаиі пропозиції А. А. Бови щодо Моделі основних фофакторів насильства в сім'ї. Див.: Правові та кримінологічні засади запобігання насильству в сім'ї. - С. 66-76.

63