Глава 1

них, професійних та інших публічних мотивів, у сімейно-побу­товій сфері вони вчинялися із застосуванням вогнепальної зброї. Також на відміну від названої категорії злочинів, у сімейно-побу­товій сфері лише 12 % вчинялися за попередньо обдуманим умис­лом та з попередньою підготовкою. Те саме, на відміну від загалом замовних вбивств, можна зазначити щодо таких злочинів, вчине­них третіми особами у сімейно-побутовій сфері. Щодо переваж­ної більшості сімейно-побутових тяжких злочинів (80,9 %) намір їх вчинити виник у ході сімейно-побутового конфлікту. Сторона­ми більшості злочинів у цій сфері виступали подружжя: нинішні (понад 40 %), колишні (20 %), а також особи, що перебувають у позашлюбних близьких стосунках (18 %). Рідко коли (6,8 %) сто­роною такого злочину були батьки. Неповнолітні ще рідше брали участь у такому злочині, але досить часто були його очевидцями. Крім вказаних осіб учасниками побутових злочинів були сусіди (12,8 %), давні друзі (7,5 %), випадкові знайомі (6,8 %).

Цікаві дані щодо розподілу за сімейним статусом кривдників та осіб віктимної поведінки в сім'ї наводяться у публікації колективу авторів Національної академії внутрішніх справ. Серед членів сім'ї, що вчиняли у ній насильство, переважали: чоловік (45 %), співмешканець (15 %), колишній чоловік (14 %), батько або дру­жина (по 6 %). Питома вага інших членів сім'ї не перевищувала 5 %. Зовсім інший розподіл серед тих членів сім'ї, хто своєю поведінкою провокував вчинення сімейного правопорушення. Тут явно переважає дружина (40 %) та помітно виокремлюється чоловік (12 %). Інші члени сім'ї представлені менше: донька (9 %), колишній чоловік та невістка (по 7 %), а також співмешканець (6%)».

За останні роки більш ніж удвічі (до 26 %) зросла питома вага осіб жіночої статі серед тих, хто вчинив тяжкий насильницький злочин у розглядуваній сфері. Поведінка жінок у побутових конф­ліктах стає агресивнішою і небезпечнішою. Злочинам, вчиненим жінками, властиві як загальні (об'єктивні) чинники, викликані соціально-матеріальними негараздами, так і їх особливості індиві-

¹ Правові та кримінологічні засади запобігання насильству в сім'ї: Навч. посіб. / За заг. ред. О. М. Джужи, І. В. Опришка, О. Г. Кулика. - С. 19.

58

Злочини проти прав і свобод людини і громадянина, запобігання злочинним...

дуального характеру (неврівноваженість, емоційна нестійкість), а також моральні риси (розбещеність, завищена підозріливість, принизливе ставлення до осіб із близького оточення). Л. В. Криж-на зазначає, що нерідко негативно-криміногенного забарвлення набувають такі суто жіночі особливості, як емансипованість, зави­щена самооцінка, самостійність, незалежність у стосунках та інші, які миттєво проявляються у кримінальне заборонених діях навіть за найменшої підозри або іншого приводу. Водночас значну части­ну розглядуваних злочинів жінки вчиняють за віктимної поведінки потерпілого, навіть інколи свідомо спровокованої, особливо за систематичного зловживання ним спиртними напоями, знущання, образ, погроз, інших фактів протиправної поведінки.

На підставі проведених досліджень можна зробити висновки щодо причинно-наслідкового зв'язку насильницьких злочинів у сімейно-побутовій сфері.

По-перше, у генезисі цих злочинів особливе значення має без­посередня конфліктна ситуація, яка є наслідком зіткнення проти­лежних інтересів, характерів, звичок, прагнень. Відносини у сімей­но-побутовій сфері відзначаються великою кількістю мотивів конфлікту. Серед них будь-які незадоволені потреби (матеріальні, соціального спілкування, сексуальні, морального престижу), але нерідко — міжособистісні антипатії, психологічна несумісність, які, якщо глибше розібратися, виникли переважно внаслідок неза­доволення згаданих потреб. По суті таку градацію мотивів умис­них убивств та тяжких тілесних ушкоджень у розглядуваній сфері виявив Б. М. Головкін: неприязні стосунки — відповідно 53,9 % і 57,9 %; помста — 22,1 % та 23,8 %; ревнощі — 9,8 % та 7,9; незадово­лені корисні інтереси — 14,6 % та 10,9 %. Репрезентативне опиту­вання, проведене в Україні у 2002 р., з'ясувало, що суперечки у сім'ях респондентів виникали насамперед із приводу розподілу сімейного бюджету¹.

По-друге, сімейно-побутовий конфлікт, як правило, є дефек­том суспільного спілкування у сфері, яка меншою мірою унор­мована правом, перебуває під значним впливом старих традицій, звичаїв, психологічних стереотипів, у тому числі й негативного

Іравові та кримінологічні засади запобігання насильству в сім'ї: Навч. посіб. / За заг. рсд. ^и- М. Джужи, І. В. Опришка, О. Г. Кулика. - С. 21.

59