Глава 1

спосіб чинення протиправного діяння замінений його результа­том у формі порушення прав і свобод члена сім'ї як людини і громадянина та нанесення йому моральної шкоди, шкоди його фізичному та психічному здоров'ю і, знову-таки, без вказівки на застосування фізичного або психічного впливу проти волі потерпілого, без чого зазначені діяння не можуть охоплюватися поняттям «насилля», запобігання якому у сфері сім'ї за визначен­ням має регулювати названий Закон. Нечітким видається і харак­теристика одного з векторів спрямування насильства в сім'ї як економічного. Останнє може вважатися економічним якщо переслідує економічний інтерес, а не просто матеріальну (корис­ливу) вигоду (позбавлення житла, їжі, одягу, коштів тощо). Як прояв насильства в сім'ї, яке має економічний інтерес, можна уявити, наприклад, насильницьке проти волі члена сім'ї заво-лодіння його акціями, власністю, коштами, що використовуються в економічних цілях тощо. Детальніше про економічний інтерес щодо власності див. у наступній главі.

Услід за сумнівним трактуванням у зазначеному Законі різно­виду насильства у сім'ї як умисних дій «економічного спрямуван­ня» дехто з кримінологів поквапився виділити їх в окремий вид «економічного насильства», вбачаючи його у вчиненні умисних дій, наприклад позбавлення члена сім'ї житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів, «на які постраждалий має передбачене законом право, що може призвести до його смерті, викликати порушення фізичного чи психічного здоров'я»¹. Не вказано лише, у який спосіб вчинені ці, безсумнівно, шкідливі для потерпілого дії: дійсно насильницький, що відносить останні до прояву насильст­ва, або в інший, скажімо: обманним шляхом, через оспорювання належного потерпілому права або шляхом самоуправства, але без застосування насильства.

Рівень насильницької злочинності у сфері сімейно-побутових відносин залишається високим і до останніх двох років у біль­шості злочинів мав тенденцію до зростання. Лише у 2005 та 2006 роках зменшилася кількість вчинених на побутовому рівні:

¹ Правові та кримінологічні засади запобігання насильству в сім'ї: Навч. посіб. / За заг. ред. О. М. Джужя, І. В. Опришка, О. Г. Кулика. - К., 2005. - С. 11.

56

Злочини проти прав і свобод людини і громадянина, запобігання злочинним...

умисних вбивств відповідно на 16,8 та 12,6 %; убивств через необе­режність — на 12,8 та 12,2 %; умисних тяжких тілесних ушко­джень — на 0,9 та 10,6 %. Водночас після деякого скорочення в 2005 р. кількості окремих насильницьких злочинів на побутовому ґрунті, у 2006 р. їх кількість знову зросла, зокрема: побоїв, морду­вань, катувань — на 7,4 %; хуліганства — на 8,5 %. Характерна ще одна тенденція. Якщо питома вага злочинів на побутовому ґрунті серед усіх злочинів багато років не перевищує 1,5 %, то вчинених на цьому ґрунті умисних вбивств серед усіх подібних злочинів сягає до 20 % і лише у 2006 р. знизилося до 17,3 %; умисних тяжких тілесних ушкоджень — відповідно 18,2 і 16,1 %; побоїв, мордуван­ня, катування 28 і 18,2 % тощо. Наведене свідчить, що застосуван­ня тяжкого насильства на побутовому ґрунті у десятки разів пере­вищує його загальний рівень. Якщо на 1 січня 2004 р., згідно зі статистикою МВС України, на облік через прояв насильства в сім'ї було взято 58 тис. осіб, то за І півріччя 2006 р. їх кількість виросла до 85,7 тис., з них понад 73 тис. — чоловіки.

Результати досліджень (В. В. Петров, Л. В. Крижна, Б. М. Го­ловкін¹) свідчать про те, що переважна більшість насильницьких злочинів у сфері сімейно-побутових відносин (80 %) вчинялася у квартирах і приватних будинках, десята частина (10,7 %) — у під'їздах будинків, 6 % — у гуртожитках і лише 3-5 % — на вули­цях. Всі види розглядуваних злочинів, як правило, вчинялися у вечірні години (з 18 до 21) — 45,8 % та близько опівночі (з 21 до 24 години) — 23,7 %. Більше половини таких злочинів вчинено у вихідні, святкові, передсвяткові дні, під час відпустки, перебуван­ня на лікарняному.

Більше половини цих злочинів (57,2 %) супроводжувалися фізичним насильством над жертвою. Домінуючим способом їх вчинення було нанесення ударів господарсько-побутовими та підручними предметами (від 21 до 39 %), руками і ногами (19,5-22 %), холодною зброєю (18,5 %). Лише у деяких випадках, на відміну від умисних тяжких насильницьких злочинів з корис-

^еред сучасних досліджень більшою фундаментальністю та емпіричним обгрунтуванням вирізняється праця Б. М. Головкіна. Див.: Головкін Б. М. Кримінологічні проблеми умисних ол^ИВСТВ і тяжких тілесних ушкоджень, що вчиняються у сімсйпо-иобутовій сфері. — X.,

57