Глава 6

Перша стадія — виявлення неповнолітніх осіб, стосовно яких застосування профілактичних заходів може бути потрібним, — відбувається в основному у зв'язку із вчинком підлітка, що свідчить про можливість формування у нього антисуспільної спрямованості. Такими вчинками можуть бути: антигромадська поведінка, порушення правопорядку за місцем навчання, роботи або у сім'ї; інше порушення громадського порядку або адміністра­тивне правопорушення; вчинення малозначного злочину, за який підліток звільнений від кримінальної відповідальності; зловжи­вання алкогольними напоями, наркотиками; бродяжництво, без­притульність, втеча з дому, виховного закладу та інше. За офіційними даними, за такі вчинки виявляють та становлять на облік у службах у справах неповнолітніх щороку понад 130 тис. підлітків. Неповнолітні, що потребують індивідуальної профілак­тики, можуть бути виявлені також у зв'язку з встановленням сто­совно них деяких фактів, а саме: притягнення у минулому до кримінальної відповідальності, звільнення та прибуття з спеціаль­ної виховної установи, іншої спеціальної установи для непо­внолітніх; взяття на облік у нарколога, психіатра; наявності конфліктної (ризикованої) обстановки в сім'ї, побутовому ото­ченні, в тому числі перебування там осіб, що раніше притягалися до кримінальної відповідальності та на цей час мають анти-суспільну поведінку або є членами групи антигромадського харак­теру, тощо. Важливо якомога раніше виявити підлітка зі згадани­ми поведінковими чи середовищними ознаками, щоб своєчасно зупинити процес формування антисуспільної спрямованості його особистості, криміногенної мотивації.

Зрозуміло, що вчинок або факт, які стали підставою виявлення особи, не обов'язково є свідченням формування антисуспільної спрямованості, тим паче криміногенної мотивації. Вчинок або факт можуть бути і не пов'язаними з такими особистісними зміна­ми, є нехарактерними для підлітка, можливо, ситуативними. Для з'ясування цих обставин здійснюються дії, що належать до другої стадії індивідуальної профілактики — вивчення виявлених осіб, їх особистості, поведінки, оточення, умов формування, звичних для особи ситуацій тощо. На цій стадії на підставі зібраної інформації має бути зроблений висновок про випадковість або типовість

506

Злочинність неповнолітніх

вчинку чи факту, що став приводом для виявлення особи. Випад­ковість вчинку або факту є підставою для висновку про не­доцільність подальшої індивідуальної профілактики вчинення підлітком злочину. Проте це не означає відсутності потреби здійснення індивідуальної профілактики іншої антигромадської поведінки незлочинного характеру і загалом формування анти-суспільної спрямованості. Профілактика останньої може на ранній стадії запобігти формуванню криміногенної мотивації. Щодо запобігання вчинення злочину така профілактика є ран­ньою. Рання профілактика здійснюється з метою запобігання формуванню антисуспільної спрямованості особистості, діяльніс-ними проявами якої є антигромадські незлочинні вчинки, що за­звичай передують криміногенній мотивації, визначенню наміру вчинити злочин. Отже, між ранньою профілактикою і безпосеред­ньою профілактикою вчинення злочину може бути визначена пев­на умовна межа — формування антисуспільної спрямованості, діяльнісним проявом якої ймовірно може стати злочинний вчи­нок, зумовлений криміногенною мотивацією.

Визначенню такої ймовірності слугує третя стадія індивідуаль­ної профілактики вчинення злочину неповнолітнім — прогнозу­вання його злочинного вчинку. Прогнозування останнього здійснюється на підставі спеціальної процедури прогнозу, який має дати один з трьох варіантів висновку: 1) немає підстав очіку­вати вчинення злочину; 2) неможливо зробити певний висновок стосовно майбутньої поведінки, потрібні подальше спостереження та вивчення; 3) слід очікувати вчинення злочину, є потреба в його активній профілактиці. В разі отримання останнього варіанту вис­новку приймається рішення про необхідність здійснення індивіду­альних заходів профілактики вчинення злочину та складається план цих заходів, що належить до четвертої стадії індивідуальної профілактики.

Дані стосовно вивчення особи, в тому числі ознаки, що мають значення для прогнозу, сама процедура останнього, а також роз­роблені на його підставі заходи профілактики вчинення злочину, Результати контролю за наступною поведінкою та правові засоби Реагування на вчинені правопорушення відображуються в Карті обліку інформації про неповнолітнього правопорушника. Форма

507