Глава 6

таких осіб характерні відсутність інтересу до надбань культури, особливо до літератури, примітивні розваги, бездумний перегляд телевізійних шоу, фільмів пригодницького змісту, а останніми ро­ками — примітивна гра на комп'ютері, здебільшого в комп'ютер­них молодіжних клубах, які нерідко ставали розплідниками нар­котиків. Можна погодитися з О. Г. Кальманом, що для всіх або більшості неповнолітніх злочинців вибір злочинного варіанту вчинків і поведінки був пов'язаний із глибокими особистісними деформаціями. Протягом останніх років намітився процес скоро­чення відмінностей в інтенсивності кримінальної активності різних груп неповнолітніх, які відрізняються соціальним станови­щем. Як і раніше, серед тих, хто вчинив злочини (як і серед дорос­лих), переважали підлітки, що не мали суспільне корисних занять у вигляді праці або навчання. Водночас стрімко зростає питома ва­га учнів загальноосвітньої школи (у 2005 р. — 25 %), професійних закладів нижчого та середнього рівня, а також тимчасових, сезон­них робітників та осіб, які мають непостійний заробіток.

Морально-психологічна характеристика особистості непо­внолітніх, що вчинили злочини, має низку суттєвих відмінностей. У свій час (1998 р.) їх досить повно описали А. І. Алексєєв на підставі аналізу, проведеного в Росії¹, а ще раніше (1986 р.) — ав­тор Курсу². Дослідження свідчать, що ці характеристики в основ­ному не втратили своєї змістовності і за сучасних умов України. На поведінці неповнолітніх та її мотивації позначаються насампе­ред загальні вікові особливості людини, яка ще повною мірою не розвинулася фізіологічно, психологічно, розумово та у вольовій сфері. Цей особливий період фахівці називають «підлітковою кри­зою»³, її початок зумовлений біологічними трансформаціями, а за­вершення — соціальною адаптацією. Як відмічав один філософ, підлітковий період починається в біології, а закінчується в куль­турі. «Момент розчарованості», який супроводжує входження під­літка у світ, більш помітно та гостро переживається стосовно

¹ Алексєєв А. Я.Криминология. Курс лекций. - М., 1998. - С. 209-211.

² Закалюк А. П. Пропіозированис й нредуїіреждеїшсшідивидуальїіогоирсступіюго новеде- ния. - М., 1986. - С. 130-135.

•' Кичичак-Борщевська. Підліткова криза: війна з суспільством або захист від страху? — Дзеркало тижня. — № 45. — 2005. —19 лист.

480

Злочинність неповнолітніх

близьких, батьків, що породжує гіперіндивідуалізацію, протест, дискредитацію суспільних та родинних цінностей, негативізм. Звідси грубість, спустошення, страх, а разом — моральна деваль­вація, нарочита бравада, агресія. Вихід з цього становища підліток нерідко обирає у вигляді «втечі від світу». Одним зі шляхів «утечі», поряд із самотністю, є активність, але така, якою її розуміє та допускає підліток, у тому числі суспільне не керована та не­прийнятна, у формах антигромадської, протиправної поведінки, яка нерідко має позасвідому «протесту» мотивацію. Якщо цей процес своєчасно не коригується родиною, освітнім закладом, суспільством, не спрямовується на реалізацію активності у доцільному напрямку, остання може стати кримінальною. Психо­логічними проявами підліткової «недозрілості» такого типу також є: підвищена властивість підпадати під сторонній квазіавторитет-ний вплив, захоплюватися пропозиціями та «ідеями», нерідко спірними, близького оточення, несформованість власних устано­вок та цінностей, невизначеність та нестабільність емоційної сфери, складність вольових якостей. Дослідження показали, що визначальною рисою характеру багатьох таких підлітків, яка впливає на значну частину стосунків, є лінощі (ледарство), які об­межують інтереси, передусім у діяльнісній сфері (навчання, праця, підвищення культурного рівня, розвиток творчості, талантів тощо). Значно більше їх приваблює сфера дозвілля, розваг, але зно­ву-таки, як правило, без затрат фізичної, духовної, іншої діяльнісної енергії та з підвищеною увагою до різних її квазізамінників: наркотики, алкоголь, азартна гра, доступний секс, комп'ютерні замінники останніх тощо. Наступною характеро­логічною рисою підлітків у передкримінальний період є нехтуван­ня елементарними правилами поведінки, нерідко демонстративне, що супроводжується гостро болісним реагуванням на зауважен­ня, у тому числі із застосуванням проти них силових аргументів замість змістовних. Силові, насильницькі, у тому числі жорстокі, засоби у взаєминах, передусім у близькому оточенні, із потерпіли­ми, стали характерною рисою сучасного підліткового середовища, з якого рекрутуються неповнолітні злочинці. Культ сили, «фізич­них» аргументів у взаєминах зумовив тягу підлітків до фізичних занять, що супроводжуються «накачуванням» м'язів. Значно

16 7-328 481