Глава 5

спільноти, запобіжна діяльність у сфері наркообігу має спрямову­ватися за двома основними напрямками:

1) скорочення незаконного попиту на наркотики; •••;. 2) скорочення незаконної пропозиції наркотиків.

Оскільки нашою темою є запобігання наркозлочинності, наве­дені два напрямки мають бути доповнені третім, що спеціально спрямовується на запобігання злочинам у сфері наркообігу.

Як уже зазначалося, одним з основних методологічних прин­ципів кримінологічної запобіжної діяльності в цілому є ЇЇ відповідність за спрямуванням і змістом упереджуючої дії (впли­ву) конкретним причинам і умовам (чинникам), що зумовлюють вчинення тих чи інших злочинів («принцип відповідності»). Інак­ше кажучи, безпосереднім об'єктом спрямування запобіжних за­ходів мають бути чинники, що зумовлюють вчинення злочинів. Вище (у попередньому параграфі) наводилася опрацьована на су­часному методологічному науковому рівні системна Модель при­чин і умов наркозлочинності. Розглянемо рівні та напрямки діяль­ності щодо запобігання дії чинників відповідних груп, визначених у Моделі. Чинники першої групи — соціально-економічні (відсут­ність постійної роботи, заробітку, низький заробіток, що не забез­печує здійснення найважливіших потреб життєдіяльності та інші) — є, як правило, довготривалими, їх усунення (скорочення дії) потребує також тривалих систематичних заходів загально-соціального рівня: соціально-економічних, політичних, правових, соціокультурних та інших. Вони повинні здійснюватися переваж­но на загальносуспільному (загальнодержавному) рівні, частко­во — на галузевому, регіональному рівнях і мають своїм завданням вирішення великомасштабних соціальних проблем, зокрема забез­печення робочих місць, оплати праці, як правило, не нижчої від прожиткового мінімуму, на цій основі — підвищення добробуту населення, його можливостей отримати освіту, користуватися над­баннями культури, забезпечити охорону здоров'я, зокрема медич­но-лікувальну допомогу тощо. Ці загальносоціальні заходи мають належне їм предметне спрямування. Одночасно вони опосеркова-но чинять ранній запобіжний вплив щодо соціальних передумов наркотизму та наркозлочинності, а через це — на причини й умови останніх. Загальносоціальні заходи повинні міститися у відповід-

454

Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів...

них державних, галузевих, регіональних програмах, планах еко­номічного та соціального розвитку, їх фінансування має передба­чатися у Державному бюджеті України та місцевих бюджетах. При складанні та затвердженні названих документів мають враховува­тися потреби здійснення заходів щодо усунення дії чинників наркотизму та наркозлочинності першої групи. Заходи загально-соціального рівня можуть одночасно чинити посередній запобіжний вплив стосовно чинників і деяких інших груп. Зокре­ма, загальне удосконалення діяльності державних органів і уста­нов, зміцнення дисципліни у виконанні правових норм, управлінських рішень можуть опосередковано вплинути на усу­нення недоліків у роботі цих органів і установ, що визначенні дослідженням як чинники другої групи. Здійснення загально-соціальних заходів щодо підвищення культурного рівня населен­ня, удосконалення роботи розважальних установ, тематики ЗМІ, телебачення, літературних видань можуть чинити опосередкова­ний вплив на деякі чинники четвертої і шостої груп.

Проте більш предметний вплив на усунення чинників нарко­тизму та наркозлочинності належить заходам спеціальної анти­наркотичної спрямованості. Серед них, як і в інших напрямках запобіжної діяльності, виокремлюють спеціальні заходи загально­суспільного, мікросередовищного та індивідуального масштабу. Антинаркоманійні заходи загальносуспільного масштабу спрямовуються на скорочення незаконного обігу наркотиків, зловживання ними, усунення причин і умов вчинення злочинів, пов'язаних з наркотиками. Вони здійснюються із спеціальною антинаркоманійною метою на загальнодержавному, регіонально­му, галузевому рівнях стосовно всього або окремих категорій насе­лення, передусім: неповнолітніх; молоді; пацієнтів медико-ліку-вальних наркологічних установ; раніше засуджених після відбуття ними покарання та проходження протинаркоманійного лікування в установі виконання покарання, якщо таке було призначено; засу­джених, які нині перебувають у цих установах.

З огляду на предметну (цільову) спрямованість антинарко-манійних заходів загальносуспільного масштабу В. Г. Пшеничний підставне зазначає, що успішне вирішення завдань щодо протидії наркотизму можливе лише за умови радикального переосмислен-

455