Глава 5

Як видно з Моделі, вона містить чинники, різні за змістом, на­лежністю до певної предметної групи, різного рангу поширеності в масиві наркозлочинів¹, різного рівня детермінації наркозлочин-ності. Останнє значною мірою визначає різні можливості безпосе­реднього запобіжного впливу на чинники.

За рівнем детермінації групи чинників мають бути розподілені таким чином.

Перший рівень — індивідуальний, в тому числі за змістом (ха­рактером) чинників: психофізіологічний, психологічний, культур­ний, моральний, можливо навіть генетичний. До нього з Моделі належать такі чинники: наркозахворювання, наркозалежність (по­казник поширеності дорівнює 27,3 % — далі наводиться лише зна­чення показника поширеності у відсотках); інша тяжка/хронічна хвороба, травма (3,4), відсутність власної сім'ї (33,0), потреб щодо культурного використання вільного часу, натомість прагнення до відвідання нічних клубів, дискотек (23,1); психотравмуюча ситу­ація з приводу незадовільних життєвих умов (2,6), попереднього засудження (2,6). Усереднений ранг детермінуючої значущості наведених чинників індивідуального рівня — 13,8.

Другий рівень — мікросередовищний. До нього з Моделі нале­жать: низький культурний рівень батьків, членів сім'ї, спільно про­живаючих осіб (7,0), поширеність серед них наркоманії, алко­голізму, пристрасті до паління (6,3); у близькому оточенні поза сім'єю — наркоманії, алкоголізму, пристрасті до паління (15,1), злочинності (4,2); наркоманійне середовище та відсутність анти-наркоманійного виховання за місцем навчання (4,5). Усереднений ранг детермінуючої значущості чинників мікросередовищного рівня — 16,2, в тому числі тих, що стосуються сім'ї, — 16,5; близь­кого оточення поза сім'єю — 15,0; за місцем навчання — 18,0.

Третій рівень — організаційно-управлінський. Сюди мають бу­ти віднесені з Моделі чинники, що відбивають недоліки у роботі державних органів і установ, передусім у діяльності органів міліції: по контролю за наркосередовищем (41,9), у проведенні

¹ Нумерація рангів у таблиці (з 1 до 23) відповідає мірі їх поширеності (детермінуючої зна­чущості): від найбільшої (ранг 1) до найменшої (23). Відповідне значення має і усередне­ний ранг детермінуючої значущості по групі чинників.

450

Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів...

профілактичної роботи (53,1), виявленню осіб, які систематично вчиняють злочини в сфері наркообігу (23,5); установ виконання покарань — у лікуванні та соціальному перевихованні засуджених за наркозлочини (29,9); медичних установ — у здійсненні ліку­вально-профілактичних заходів (26,3). До цього рівня має бути віднесений також негативний вплив ЗМІ, телебачення, літератури (11,4), що відбиває недоліки та недосконалість у визначенні тема­тичної спрямованості та змісту останніх. Усереднений ранг де­термінуючої значущості чинників організаційно-управлінського рівня — 6,9, у тому числі пов'язаних з діяльністю органів міліції — 5,5; установ виконання покарань — 5,0; медичних установ — 7; ЗМІ, телебачення, видання літератури — 13,0.

Четвертий рівень — соціально-економічний. До нього з Моделі належать: відсутність в особи постійної роботи, заробітку (41,9); низький заробіток, що не забезпечує життєво важливих потреб (25,1), у тому числі прожиткового мінімуму (12,1), створення влас­ної сім'ї (2,6), задоволення інших потреб (8,4); наявність можли­вості «легкого» приробітку (7,9). Усереднений ранг детермінуючої значущості чинників цього рівня — 13,0, в тому числі пов'язаних з незадовільними матеріальними умовами життя — 12,5.

Таким чином, чинниками, що мають найбільш відчутне де­термінуюче значення в зумовленні злочинів у сфері наркообігу є організаційно-управлінські (6,9), зокрема пов'язані з діяльністю органів міліції (5,5), установ виконання покарань (5,0), медич­них установ (7,0). За ними за детермінуючою значущістю йдуть чинники соціально-економічного (13,0), індивідуального (13,8), включаючи відсутність власної сім'ї (4,0), а також мікросере-довщного (16,2) рівнів.

Проте висока значущість чинника у детермінуючому процесі не завжди адекватна можливості здійснення щодо нього запобіжного впливу.

<Ј 4. Запобігання та протидія наркотизму

і наркозлочинності

Перш ніж перейти до викладу теми параграфа, слід зазначити, Що у світі досить тривалий час пропонуються два принципово різні підходи до визначення стратегії протидії держави наркотиз-

451