Глава 5 '•' '"' •'""'"" ' " '• -':'" ' ••--•-.••• •

ковмісних рослин), 317 (організація місць незаконного вироб­ництва, вживання наркотичних засобів).

Кримінологічна характеристика причин і умов (чинників), що зумовлюють злочини у сфері наркообігу.

Як вже зазначалося, наркоманія, наркотизм та наркозло-чинність у сучасному українському суспільстві, як і загалом у світі, а також причини й умови, які їх спричиняють, мають со­ціально-історичні та соціально-медичні, а з кінця XIX ст. і бізнесо­во-економічні передумови. Перш ніж безпосередньо розглянути сучасні чинники вчинення наркозлочинів, слід нагадати зазначені передумови.

З давніх-давен одним із найбільш широко застосовуваних ліку­вальних засобів вважався опіум. На ґрунті його вживання з часом розвинулося захворювання опіоманія. На початку XIX ст. для лікування останньої та інших захворювань став застосовуватися винайдений на той час морфій. Мода на лікування та захоплення наркотиками як засобом створення штучної приємності (ейфорії) привели до відкриття в середині XIX ст. наркотичних властивос­тей кокаїну, а в кінці того ж століття — до виробництва героїну. Поширення наркоманії як хвороби, викликане значною мірою застосуванням морфію та інших наркотиків у лікувальних цілях, зумовило бажання медиків та фармацевтів винайти замінник нар­котикам або речовину з менш сильною наркотичною вразливістю та залежністю. Так з'явився метадон — препарат, безумовно, нар­котичний, але нібито з меншою наркозалежністю та більш висо­кою наркоманійною ейфорією. Докотився метадоновий «наступ» і до України, про що йтиметься далі. Реклама і «свідчення» нарко­манів щодо метадону швидко привели до розгортання індустрії його виробництва та поширення, що стало високоприбутковим бізнесом. Рекламу наркотикам як засобу лікування та створення приємного самопочуття зробили немало літераторів, журналістів, мандрівників, які вивезли враження від нього з країн Азії, Далеко­го Сходу і повинні взяти на себе частину вини за поширення нар­котизму як гострої соціально-патологічної проблеми.

Швидко зростаючий попит на наркотики зробив діяльність із його задоволення винятково прибутковою. Так виник наркобізнес. Можливість швидко отримувати на ньому шалені кошти привели

446

Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів...

у що сферу лідерів кримінального світу. Вони організували у цій сфері та поза нею систему забезпечення злочинної наркодіяль-ності та легалізації отриманих від неї надприбутків. Таким чином, саме наркобізнес у США наприкінці XIX ст. став сферою, де впер­ше була створена система організованого злочинного промислу та «відмивання» отриманих від нього коштів.

Значний поштовх до розповсюдження вживання наркотиків да­ли Перша і Друга світові війни, коли масове ураження воїнів та мирного населення за нестачею лікувальних засобів отримання болю привело до широкого застосування морфію, опіуму, інших наркотичних речовин, що стало потребою і після перебування у медичній установі. Сотні тисяч, якщо не мільйони калік, невиліку-ваних хворих перенесли вживання наркотиків у побутове середо­вище, передусім обездолених жертв війни, особливо дітей, які ли­шилися без батьків, сім'ї, житла. У багатьох селах жінки, що взяли на свої плечі тягар відбудови та господарських робіт, стали давати немовлятам, щоб заспокоїти їх, поки мати зайнята роботою, замість звичного та нешкідливого відвару маку, який не завжди був під рукою, пасту опію, що широко стала продаватися у сільській місцевості. Так з'явилося ще одне джерело дитячої нар­команії. Іншими джерелами наркотизації були жорстокість та без­душність тоталітарного режиму, тривале перебування мільйонів людей у таборах, особливо у районах Далекого Сходу, Середньої Азії, Забайкалля, де місцеве населення давно призвичаїлося до наркотиків, їх саморобного виготовлення та поширення. Із соціальних чинників наркотизації ближчого часу слід назвати Аф­ганістан, жорстокі наслідки Чорнобильської катастрофи, ма­теріальне зубожіння значної частин населення внаслідок невміло­го та викривленого проведення економічних реформ, моральне розкладання молоді та підлітків засобами масової інформації, пе­редусім телебаченням, низькопробною естрадою, друкованою про­дукцією, шоу-бізнесом, іноді з фактичним рекламуванням вжи­вання наркотиків та «кайфу» від нього. Моральний та культурний занепад населення, передусім молоді, підлітків, відбувався фак­тично поза втручанням влади, органів держави. Вони іноді декла-РУвали своє негативне ставлення до згаданих процесів, розробля­ли численні «заходи», але реально мало що робили для зупинення

447