Глава 5 • '""•'• ' • ' '"•''' • • ' -•-•••.- ,.•..-••

ня опіатів, свідчать про щорічну потребу для їх виготовлення у 25-30 тис. тонн макової соломи. Неодноразові обстеження на міс­цях та розрахунки, організовані НДІ проблем боротьби зі злочин­ністю НАВСУ (тепер Державний НДІ МВС України), дали підста­ви для висновку, що попит на макову солому у згаданому обсязі се­лянами більш ніж задовольняється (виробляється її до 35-40 тис. тонн). Частину останньої залишають та продають особам, які кон­трабандне вивозять її за кордон, переважно до Росії. За останні ро­ки «експорт» макової соломи зростав, про що свідчить також збільшення її вилучення на кордоні.

Другим видом рослин, доступним для масового вирощування, виробництва та поставки на ринок наркосировини, є дикоростуча конопля. За оцінками фахівців Мінагропрому України нею засмічено близько 100 га землі. Як результат, кількість виготовле­ної з цієї рослини та вилученої правоохоронцями маріхуани щорічно становить 4-5 тонн, гашиша — 15-20 кг.

Фахівцями прогнозується подальше розширення сировинної бази наркобізнесу, насамперед, через використання теплиць для вирощування наркорослин упродовж цілого року, впровадження вирощування в спеціальних теплицях і оранжереях галюціноген-них грибів та грибниць (імпортовані з Центральної Америки через країни СНД) з наступним виготовленням із них високотоксичних психотропів. Прогнозується також вирощування у тепличних умовах кокаїнового куща («коки») з наступною переробкою його листя у кокаїнову пасту та інші наркопродукти. З огляду на це роз­роблені пропозиції щодо заборони неліцензованого вирощування кокаїнового куща та доповнення ст. 310 КК посиланням на ко­каїновий кущ як рослину, незаконне вирощування якої тягне кримінальну відповідальність.

Ще одним визначальним фактором ускладнення криміно­логічної ситуації у сфері наркообігу є зростання ролі України як транзитної території для переміщення наркотиків. Вони спрямо­вуються головним чином до Європи, де підвищується попит на них. Збільшення маси наркотичних засобів, що надходять до Ук­раїни з транзитною метою, так чи інакше сприяє «осіданню» їх ча­стини. Небезпечність цього джерела збільшення споживацької ма­си наркотиків посилюється тим, що іззовні часто надходять нарко-

436

Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів...

тики, які користуються підвищеною популярністю серед молоді, початківців призвичаєння до наркоспоживання (героїн, кокаїн, ефедрон). До того ж певна частина транзитованих наркотиків за­здалегідь планується для поширення на українському ринку збуту. Дослідники цього процесу визнають, що поширення в Україні нар-кобізнесу, який має джерелом зарубіжні наркотичні надходження, поки що не отримало широкого розвитку. Причинами цього є, за свідченням наркоманів, високі ціни та недостатність наркотичної дії зарубіжних наркотиків порівняно з вітчизняними виробами, зокрема ацетилованим і екстрагованим опієм. Перешкоджає ши­рокому проникненню на територію України зарубіжних нарко­тиків діяльність прикордонної, митної служби, органів внутрішніх справ та служби безпеки, яка за останній час помітно активізува­лася, в тому числі у викритті міжнародних каналів контрабанди наркотиків, що позначається й у зростаючих обсягах вилучення останніх. Водночас загроза збільшення контрабанди наркотиків залишається високою, що зберігає її значення як криміногенного чинника.

Наслідком ускладнення користування зовнішніми джерелами надходження наркотиків та високої вартості останніх став процес створення в Україні підпільних лабораторій із їх виробництва (первитин, ефедрон, популярний «екстазі» та ін.). Поява та поши­рення цих нелегальних виробництв стала ще однією рисою кримінологічної ситуації у сфері наркообігу. В останні роки щоро­ку їх виявляється понад 200 (у 2005 р. — 208). Незважаючи на за­ходи правоохоронних органів щодо викриття та припинення діяльності нарколабораторій, остання поки що не має тенденцій до скорочення та є фактором, що, безперечно, ускладнює криміно­логічну ситуацію. Присутність зовнішнього фактора у сфері наркообігу є суттєвим чинником кримінологічної ситуації. Зовнішній фактор має різні прояви. Останнім часом, наприклад, простежується тенденція до збільшення фактів налагодження контактів та злочинної взаємодії між українськими та зарубіжни­ми організованими угрупованнями, що діють у зазначеній сфері, •зміст та функціональна дія кожної зі сторін не має сталого харак-^^ЄРУ- Вони змінюються залежно від можливостей отримання більших наркоприбутків та конкретних умов. Поряд із тра-

437