Глава 4

хунки користувачів) був 2006 р., коли, за даними аналітичної ком­панії №ісга/ї, було виявлено близько 609 тис. таких сайтів, а кількість інтернет-шахрайств виросла у 14 разів. Поширюється сітка так званих бот-мереж, які оздоблюють комп'ютери без відо­ма їх власників програмами, що дозволяють знімати інформацію стосовно комерційних, фінансових операцій, бізнесових пропо­зицій, угод тощо. За висновком експертів, більше половини кіберзлочинів у світі нині вчиняється саме з використанням таких «зомбованих» комп'ютерів, кількість яких лише у першій поло­вині 2006 р. перевищила 4,5 млн (відомості компанії Зутапіес). Експерти вважають, що саме бот-мережі визначають нині безпеку та вірогідність економіки, поширеність і структуру у світі кібер-злочинності. Згадані процеси швидко поширюються в Україні, де запобігання ним не поставлено на належний державний рівень. Про стан кіберзлочинності та боротьбу з нею владні структури архаїчно судять за повідомленнями МВС про викриття окремих нечесних працівників банків, які перевели не туди або зняли з ра­хунків клієнтів по декілька тисяч гривень. В Україні мало кому, особливо на високому державному рівні, відомі результати дослідження антиспамової корпорації ЗратИоте, опубліковані у грудні 2006 р., згідно з якими «найефективніший» спамер (зовнішнє зловмисне втручання в Інтернет-мережі) існує в Украї­ні¹. Між тим у її вищих державних сферах, у тому числі тих, що відповідають за організацію впровадження та забезпечення безпе­ки інформаційних технологій, царює блаженний спокій. Думки та розроблювані документи спрямовані «на майбутнє», на створення «інформаційного суспільства». Вони мають загальний деклара­тивний характер, а запобігання цьому виду злочинів практично не організоване, не вирішується низка питань його спрямованого здійснення. У заходах по виконанню Комплексної програми профілактики правопорушень на 2007-2009 рр. передбачено лише розроблення інструкції з організації діяльності ОВС, спрямованої на протидію правопорушенням у сфері комп'ютерних технологій та інтелектуальної власності, чого явно недостатньо на проміжок часу у три роки. Потрібні й інші організаційні, науково-методичні

¹ Дзеркало тижня. - 2007. - № 2 (631). - 20 січи.

418

Організована злочинність та запобігання їй

та практичні заходи, загалом забезпечення активізації діяльності із запобігання кіберзлочинам та протидії їм, ЇЇ приоритетне спря­мування щодо вчинення останніх організованими злочинними групами, у тому числі на транснаціональному рівні.

Світова фахова спільнота давно визнала необхідність забезпе­чення міжнародного співробітництва у діяльності щодо запобіган­ня та протидії кіберзлочинності. Рада Європи 23 листопада 2001 р. схвалила Конвенцію «Про кіберзлочинність», у якій передбачені основні засади та напрямки міжнародної співпраці у цій діяль­ності, а саме: збереження протягом визначеного терміну комп'ю­терних даних, у тому числі на території інших країн — можливих їх використовувачів, термінове розкриття за необхідністю збере­жених даних, взаємна допомога у збиранні даних про рух інфор­мації, її перехоплення тощо. Верховна Рада України 7 вересня 2005 р. ратифікувала цю Конвенцію. Головне тепер — забезпечен­ня передбачених нею механізмів, передусім збереження інфор­мації, а це потребує додаткових фінансових коштів, удосконален­ня національного законодавства згідно з Конвенцією. Передусім йдеться про прийняття Закону «Про моніторинг телекомуні-кацій» (проект перебуває у Верховній Раді з серпня 2003 р.), в якому передбачаються заходи моніторингу під час проведення дізнання, оперативно-розшукових, розвідувальних та контр-розвідувальних дій¹.

Останнім часом проявилася нова форма протиправного поєднання легальної підприємницької діяльності та організованої злочинності у перерозподілі власності (майна) через використан­ня прогалин у законодавстві для захоплення підприємств силови­ми методами на підставі незаконних рішень судів та дій правоохо­ронців за нібито виконанням останніх. Ці дії отримали назву рейдерство. За даними, наведеними президентом УСПП А. К. Кінахом, кількість подібних захоплень наближається до трьох тисяч, а щорічний обсяг матеріальних надбань через викори­стання рейдерських послуг оцінюється приблизно у 3 млрд дол.

Же ^В',/^1оклал"'"^ІС; Хахтювський В. Г., Ращепко Є. М. Проблеми реалізації в Україні Іюло-'!^ь Конвенції про кіберзлочинність у контексті міжнародної співпраці // Боротьба з ор-"Ізовапою злочинністю і корупцією (теорія і практика). - 2006. - № 14. - С. 209-213.

419