Глава 4

низка питань: реадмісія, передусім в Росію, звідки надходить основна маса мігрантів-нелегалів; контроль за їх протиправною поведінкою, злочинною діяльністю — залишається невирішеною, в першу чергу через недостатнє фінансове забезпечення контроль­но-реєстраційних, наглядових, кримінально-запобіжних заходів. До того, зазначені заходи орієнтовані лише на підрозділи МВС та залишають поза організуючим впливом інші відомства, які мають допомагати у подоланні зазначених труднощів, насамперед в отри­манні мігрантами роботи, матеріальної допомоги; не стосуються ці заходи і численних громадських організацій, які діють у цій сфері. Нічого не передбачається і в напрямку захисту свідків, повернен­ня потерпілих, створення умов для їх свідчення у правоохоронних органах і суді.

Загальними фразами щодо проведення «комплексу заходів», «додаткових заходів», «продовження роботи» тощо визначені у Заходах завдання й стосовно запобігання іншим видам організова­ної злочинності, зокрема використанню злочинними групами суб'єктів господарювання, незаконному переміщенню товарів че­рез митний кордон України, заволодінню автотранспортними за­собами, розкраданню бюджетних коштів тощо. Створення системи громадської підтримки та контролю і протидії обмежено тільки стосовно хабарництва і корупції і лише у митних органах, хоча без­перечно, що активізувати діяльність громадськості потрібно в усіх напрямках та видах профілактики правопорушень і злочинності. Серед заходів удосконалення інформаційно-аналітичного та ма­теріально-технічного забезпечення профілактичної діяльності з незрозумілих причин відсутнє навіть згадування про Державну автоматизовану систему кримінологічної інформації про причини й умови вчинення злочинів, про створення і підтримку якої неод­норазово ставилося питання Академією правових наук України. У 2005 р. під керівництвом та за безпосередньої участі працівників Академії разом з МВС України завершено експериментальне ство­рення та випробування одного з блоків (щодо чинників наркозло-чинів) цієї системи, проте це залишилося поза увагою розробників заходів. Та й загалом про необхідність проведення роботи з вивчення і з'ясування причин і умов, що сприяють вчиненню злочинів, згадується лише в окремих пунктах Заходів стосовно

416

Організована злочинність та запобігання їй

одиничних видів злочинів. Водночас навіть малодосвідченому фахівцю відомо, що без предметного з'ясування причин та умов вчинення злочинів, діяльність із їх профілактики стає безадрес­ною, не може бути конкретно спрямованою на усунення останніх, обмеження їх дії, змушує формулювати профілактичні завдання загальними фразами, якими насичена більшість заходів і від яких мало користі стосовно досягнення конкретних результатів щодо запобігання злочинам. Відсутність у Заходах завдань щодо вив­чення причин і умов вчинення конкретних видів злочинів може бути пов'язана з тим, що така робота виконується, як правило, в процесі проведення відповідних наукових кримінологічних досліджень, а автори Заходів вирішили обійтися без них. Не ви­падково у виконанні жодного пункту Заходів не передбачено участі наукових установ, використання результатів їх досліджень. Нонсенс, але творці Комплексної програми та Заходів ЇЇ виконан­ня у країні, що прагне жити за європейськими стандартами, та ще у XXI ст. вирішили виконувати завдання профілактики правопо­рушень без наукового забезпечення, без використання наукового потенціалу. Неважко передбачити, які будуть результати.

Потрібно окремо також відзначити потреби активізації запо­бігання організованій злочинній діяльності у сфері використання електронних засобів зв'язку та інформаційних технологій. Зло­чинність у цій сфері отримала назву «комп'ютерна», а останнім часом поширюється термін «кіберзлочинність», що повніше охоп­лює об'єкти посягання цього виду злочинів. Останні швидкими темпами поширюються. За даними Інтерполу, у 2000 р. доходи злочинців, в основному організованих злочинних груп, пов'язані з використанням новітніх технологій, посідали третє місце у світі після доходів від торгівлі наркотиками і зброєю¹. За даними агент­ства Кеиіегз, обіг коштів, що викрадалися або вимагалися кіберз-лочинцями в 2004 р., склав 105 млрд дол. США і за прогнозами фахівців дедалі зростатиме. Особливо «плідним» щодо поширен­ня шахрайських сайтів фішингового типу (фішинг — вимагання у клієнтів, передусім банків, під різним приводом інформації про ра-

(-абадаш В. Компьютєрпая прсступпость — проблеми латеїітности. — Ьир:\у>у\у.сгітс-^ГС5сагсЬ.ги/агСіс]е5/5аЬсх1а5Ь06/.

14 7-328 417