Глава 4

Насамперед це стосується злочинів, пов'язаних з торгівлею людьми. Державний департамент США опублікував чергову до­повідь про стан торгівлі людьми у 2006 р.¹ У ній згідно з прийня­тою методикою та за визначеними показниками міститься оцінка стану справ із запобігання та протидії торгівлі людьми майже по усіх країнах світу. Останні розподілені на чотири категорії, що відрізняються переважно повнотою дій уряду стосовно дотриман­ня мінімальних стандартів запобігання і протидії фактам торгівлі людьми, які визначені у національному Законі США про захист жертв торгівлі людьми. Україна згідно з названими критеріями віднесена до групи країн другої категорії, уряди яких докладають значних зусиль щодо дотримання названих стандартів, однак стан справ потребує особливої уваги. Зазначається, що Уряд України не повністю дотримується мінімальних стандартів з ліквідації торгівлі людьми. Зокрема, вказується, що факти торгівлі людьми активно виявлялися і розслідувалися. Проте не відмічається подібної активності у запобіганні подібним фактам, а також у за­безпеченні захисту свідків, збільшенні кількості потерпілих, гото­вих свідчити проти тих, хто їх продавав. Продовжує залишатися проблемою співучасть і корупція чиновників у зв'язку з торгівлею людьми. Загалом Україна лишається однією з основних країн — джерел поставки за кордон чоловіків, жінок і дітей з метою сексу­альної експлуатації та примусової праці.

Зрозуміло, що реальний стан справ і наведені оцінки зумовлю­ють необхідність активізації зусиль в усіх напрямках діяльності вищих органів державної влади та правоохоронних органів, недер­жавних та громадських об'єднань щодо запобігання та протидії фактам торгівлі людьми та пов'язаним із ними і значною мірою зумовлюючих їх проявам проституції, сутенерства, створення або утримання місць розпусти.

Вище зазначалася підвищена активність органів влади, зокрема у створенні необхідної нормативної бази, опрацюванні численних організаційних заходів. Але не забезпечується належний контроль

¹ Доповідь Державного департаменту США про торгівлю людьми 2006 р.: вибірки по кранах Євразії // ІІІф. бюлетень Міжвідомчого центру з проблем боротьби з організованою зло­чинністю. - 2006. - № 8. - С. 46, 54, 78-80.

414

Організована злочинність та запобігання їй

стосовно їх виконання та особливо щодо реального впливу цих за­ходів на запобігання фактам торгівлі, захист потерпілих, сприяння їм у поверненні на батьківщину. От і у нових Заходах по виконан­ню Комплексної програми профілактики правопорушень на 2007-2009 рр., затвердженої постановою Кабінету Міністрів від 20 грудня 2006 р., передбачається проведення двох видів опера­тивно-профілактичних операцій, але тільки силами МВС, а саме: а) «Нічне місто», що спрямована на запобігання, виявлення і при­пинення протиправної діяльності злочинних груп та окремих осіб, які порушують законодавство з питань захисту суспільної моралі (очевидно, йдеться про заняття проституцією та пов'язаним з нею сутенерством); б) «Фірма» — з перевірки діяльності суб'єктів гос­подарювання (туристичних, шлюбних, модельних агентств) на їх зв'язок зі злочинними групами, що займаються торгівлею людьми. Безперечно, такі операції потрібні та, очевидно, сприятимуть при­пиненню зазначеної протиправної діяльності. Але вони не забезпе­чують створення системи виявлення причин і умов, що сприяють торгівлі людьми, проведення цілеспрямованих заходів щодо їх усунення, визначення «груп ризику», проведення з ними спрямо­ваної профілактичної роботи, надання допомоги у подоланні труд­нощів та негараздів, які штовхають їх до лона торговців, невільництва, сексуальної експлуатації. Подібні проблеми існу­ють і щодо запобігання та припинення близької до торгівлі людь­ми нелегальної міграції і вчинюваних на її ґрунті злочинів. Неле­гальна міграція продовжує розширюватися загалом у світі. За даними ООН, наприкінці 2005 — на початку 2006 рр. у світі про­живало 190-200 млн мігрантів (людей, які проживали за межами своєї країни не менше одного року) — це 3,3 % населення планети. Експерти вважають, що ця цифра має бути збільшена у декілька разів. Сукупний річний «бюджет» угруповань організованої зло­чинності, що заробляють на доставці нелегалів і обслуговуванні їх Інтересів, може досягати як мінімум 150 млрд дол. За даними Інтерполу, нелегальні перевізники людей в усьому світі заробля­ють більше ЗО млрд дол., що за розмірами посідає третє місце (після наркобізнесу та торгівлі зброєю). В Україні вживаються за­ходи з посилення контролю за нелегальними мігрантами, пере­шкоджання їх вільному пересуванню та доланню кордону. Проте

415