Глава 4

6. Інституційне та функціонально-організаційне реформування системи правоохоронних органів, що мають здійснювати за­побігання та протидію фактам організованої злочинної діяльності.

За 15 років, що минули з часу утворення у складі МВС Служби по боротьбі з організованою злочинність (1991 р.), вона мала різні інституційні форми щодо статусу, підпорядкування, організації діяльності, взаємовідносин з іншими підрозділами органів внут­рішніх справ, а також з аналогічними за профілем спецпідрозділами СБУ, різні приорітети стосовно цілей та об'єктів спрямування своїх зусиль тощо. Нагромаджений досвід, а також ознайомлення з прак­тикою діяльності аналогічних зарубіжних структур, рекомендаціями відповідних міжнародних організацій, науковців дозволяють визна­чити вихідні концептуальні положення щодо інституційного та функціонально-організаційного реформування системи правоохо­ронних органів, яка має здійснювати запобігання та протидію про­явам організованої злочинної діяльності. Зокрема, потрібно:

• визначити на законодавчому рівні статус, завдання, повнова­ ження, права та правові засобрі діяльності спеціальних підрозділів, а також у взаємодії з ними інших підрозділів правоохоронних ор­ ганів чітко розподілити їх компетенцію та предмет діяльності; виз­ начити пріоритетність спецпідрозділів перед іншими підрозділа­ ми у сфері протидії проявам організованої злочинності;

• забезпечити максимальну автономність, незалежність та за­ критість спецпідрозділів, їх безвиняткову вертикальну профільну підлеглість та підпорядкування у загальній структурі правоохо­ ронного відомства лише першому керівнику (або, як виняток, йо­ го першому заступнику); особисте звітування останнього лише пе­ ред органом державної влади, який його призначив та має право звільнити, виключити будь-який зовнішній вплив на вирішення правових питань;

• забезпечити можливість отримання в установленому поряд­ ку та використання у межах виконання законодавче визначених завдань всієї без винятку інформації інших підрозділів правоохо­ ронних органів, інших органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підпорядкованих ним установ та організації, а також комерційних підприємств, включаючи бан­ ки, фінансові установи тощо;

410

Організована злочинність та запобігання їй

— у складі спецпідрозділів утворити слідчі підрозділи для про­ведення досудового слідства за фактами організованої злочинної діяльності; в органах прокуратури виділити спецпрокуроків для нагляду за законністю його проведення, а в судах — суддів для здійснення судового контролю на стадії досудового слідства та розгляду кримінальних справ про злочини цього виду.

Наведені концептуальні положення можуть бути реалізовані щодо нинішніх спецпідрозділів в системі МВС таким чином.

У загальному контексті реформування правоохоронних органів, що включає утворення Державної поліції (міліції) як ок­ремої системи державної виконавчої влади, у кожному з її видів, передусім кримінальній, економічній, яка містить фінансову, по­даткову, митну поліцію, а також у прикордонній, військовій поліції та поліції внутрішньої безпеки, пропонується утворити підрозділи протидії організованій злочинності та корупції (ПОЗіК) з автономними слідчими ланками. Підрозділи ПОЗіК підпорядкувати лише по вертикалі відповідним підрозділам ви­щих рівнів аж до Головного департаменту ПОЗіК Державної поліції. Розподіл функцій між іншими підрозділами усіх видів поліції та підрозділами ПОЗіК здійснити так: кримінальна та інших видів поліція виконує свої функції стосовно всіх злочинів відповідної спрямованості, тобто здійснює реагування на інфор­мацію про них, їх розкриття (викриття), запобігання, проведення дізнання та досудового слідства (через автономні слідчі ланки). У разі виявлення під час розслідування у діянні ознак організова­ної злочинної діяльності чи корупційного злочину, справа має бу­ти передана до підрозділу ПОЗіК. Останньому слід надати право вилучати з власної ініціативи до свого провадження справу про злочин з названими ознаками. Підрозділи ПОЗіК утворюються за зонним (міжрайонним, окружним) принципом, залежно від поши­реності злочинів організованої злочинності, а також із врахування інших службових інтересів, та підпорядковуються їх центрально­му підрозділу в структурі Головного Департаменту Державної поліції (ГДДП). У разі виявлення ознак організованої злочинної Діяльності або корупційного прояву або іншого злочину у діянні народного депутата України, члена Уряду, першого керівника уста­нови, органу, утвореного Президентом України або Верховною Ра-

411