Глава 4

(«тіньова») економічна та псевдоекономічна діяльність певних угруповань. Останні організовані з метою швидкого накопичення капіталу за рахунок державної власності». Нагадаємо, що це пи­салося у 1995 р. Зазначалося також, що це соціально-економічне явище здебільшого реалізується у злочинних формах, які застосо­вуються безпосередніми учасниками зазначених угруповань, а та­кож у поєднанні із загальнокримінальними групами.

Серед головних напрямків діяльності щодо протидії організо­ваній злочинності були визначені та конкретно викладені:

1. економіко-правові заходи запобігання і протидії «тіньовій» економіці, криміналізації процесів формування ринкових відносин;

2. заходи з удосконалення порядку та умов діяльності дер­ жавного владно-управлінського апарату в напрямку посилення запобігання та протидії впливу на нього організованої злочинності та корупції;

3. організаційно-установчі та управлінські заходи, у тому числі щодо приєднання України до відповідних міжнародних угод та конвенцій; запровадження незалежних центрів економіко-пра- вової та кримінологічної експертизи проектів законодавчих, уря­ дових та інших актів;

4. Удосконалення кримінального, кримінально-процесуально­ го, адміністративного, цивільного законодавства;

5. заходи щодо удосконалення державного нагляду і контролю за дотриманням законності в діяльності державних та недержав­ них організацій різних форм власності, окремих громадян, у то­ му числі: прокурорського нагляду, фінансового (бухгалтерського) та аудиторського, банківського, податкового, прикордонного, мит­ ного контролю, державно-правової реєстрації суб'єктів підприєм­ ницької діяльності;

6. удосконалення оперативно-розшукової та слідчої діяльності органів внутрішніх справ і служби безпеки, у тому числі уточнен­ ня та вирішення відповідних організаційно-тактичних завдань;

7. Інформаційне забезпечення діяльності правоохоронних та інших органів, що беруть участь у боротьбі з організованою зло­ чинністю;

8. Заходи протидії різним формам негативного соціально-пси­ хологічного впливу на суспільство в інтересах організованої зло­ чинності;

404

Організована злочинність та запобігання їй

9. заходи наукового забезпечення діяльності по боротьбі з ор­ ганізованою злочинністю і корупцією;

10. удосконалення професійного відбору, підготовки, перепід­ готовки та підвищення кваліфікації кадрів.

За роки після розробки і схвалення «Стратегії» видано низку указів Президента, постанов Кабінету Міністрів, затверджено чимало заходів щодо протидії організованій злочинності, однак концептуальний підхід до неї як до особливого соціально-еко­номічного феномена та спрямування упереджуючих зусиль стосовно нього саме в сферу економіки так і не був реалізований. Більше того, після президентських виборів 1996 р. багато з назва­них у «Стратегії» процесів, особливо у сферах економіки й управління, а також щодо законодавчого, інформаційного, організаційно-кадрового та ресурсного забезпечення протидії організованій злочинності були загальмовані. Здійснення запобіжних заходів лише декларувалося, але фактично не прово­дилося або навіть ішло у зворотному напрямку. Прорахунки і хи­би у запобіганні організованій злочинній діяльності, особливо в економіці, перетворилися на хронічні, але тривалий час ніби не помічалися, підтримуючи уявлення, що ця діяльність відбувається лише або головним чином у сфері загальнокримінальної злочин­ності. Вищі владні структури, керівники правоохоронної системи та наукових установ не брали до уваги висновки, що робилися окремими кримінологами на підставі оцінки кримінологічної си­туації в світі, у сусідній Росії та й в Україні про те, що боротьба з організованою злочинністю спрямовується у бік традиційних кримінальних діянь, а «злочинність влади, багатства та інтелекту, тобто інституційна організована і корупційна злочинність, зали­шається практично незайманою»¹.

З приводу необхідності зміни стратегії протидії організованій злочинності Україна час від часу отримувала ґрунтовні рекомен­дації від зарубіжних експертів. Як приклад можна навести реко­мендації, надані у 2001 р. американськими фахівцями Філом Вільямсом та Джоном Т. Пікареллі, які спільно з українськими вченими провели порівняльне дослідження стану боротьби з

•Лупеев В. В. Правовеє регулирование обществеиньїх отношений — важний фактор иреду-преждения организованной й коррупционной преступности // Государство й право. — 2001. - № 5. - С. 109-110 (переклад мій. - А. 3.).

405