Глава 4

Більш детальному розгляду нелегальної міграції як різновиду організованої злочинності та співвідношення (схожості та відмін­ності) першої і торгівлі людьми як проявів організованої злочин­ної діяльності присвятив увагу у своїх роботах з адміністративно­го права і адміністративної діяльності В. І. Олефір. Виходячи з правильного розуміння захоплення організованою злочинністю нових «вигідних» сфер злочинного промислу, якими стали сфери нелегальної міграції та торгівлі людьми, автор дійшов обґрунтова­ного висновку про «очевидні зв'язки та взаємозалежність між ор­ганізованою злочинністю, торгівлею людьми та нелегальною міграцією», водночас, вважає він, — «слід проводити і чітку різни­цю» між двома останніми, при цьому її розуміння багато в чому полегшується через розгляд цих явищ з погляду ознак організова­ної злочинності, до якої здебільшого вони належать¹.

Автор вважає, що торгівля людьми і нелегальне переправлення людей через кордон — це форми або різновиди нелегальної мігра­ції. За першої особи — об'єкти торгівлі протягом всього періоду, включаючи їх експлуатацію, балансують на межі легального і не­легального статусу, а незаконне переправлення мігрантів завжди нелегальне. Схожим в обох формах є їх здійснення за принципами легальної економічної діяльності, що спрямовується на оптималь­не отримання прибутку, але чиниться це нелегально. Переміщення через кордон в обох формах є добровільним, але за нелегальної міграції — свідомо, із знанням майбутніх результатів, в тому числі здебільшого — характеру роботи, а при торгівлі людьми, як прави­ло, через обман, зловживання довірою і майже завжди — без знан­ня наступної роботи, характер якої може лише домислюватися за окремими обставинами. В обох формах здебільшого присутні по­середники, але їх функції та оплата останніх значно різняться: за нелегальної міграції функції однозначні та оплачуються разово, а за торгівлі людьми — поліваріантні та діють на основі довготрива­лого контракту. Водночас перша значно більша за розмірами бізне­су. Вона, як правило, не спричинює шкоди мігранту, найбільше, що може йому загрожувати, — це зрив перетинання кордону та інколи

¹ Олефір В. І. Адміністративно-правовс регулювання протидії нелегальній міграції та торгівлі людьми. — К., 2004. — С. 73.

400

Організована злочинність та запобігання їй

— повернення назад. Осіб — об'єктів торгівлі людьми майже завжди чекає розчарування, пригнічення, зневажання їх честю і гідністю, моральна, а часто й фізична шкода і не лише для них осо­бисто, а й стосовно їх близьких. Інколи шкода певною мірою «урівноважується» отриманням бажаного «заробітку», що нібито «компенсує» супроводжуючі негаразди. Наведені відмінності значною мірою зумовлюють різницю між організованими угрупо­ваннями, що займаються нелегальною міграцією або торгівлею людьми, структурними елементами цих угруповань, здійснювани­ми ними функціями, характером організованої злочинної діяль­ності¹. Наведені особливості мають першочергово предметне вра­ховуватися при плануванні, організації та здійсненні діяльності щодо запобігання та протидії організованому заняттю нелегаль­ною міграцією та торгівлею людьми.

Крім розглянутих різновидів організованої транснаціональної злочинності існують й інші. Частина їх, маючи національне поши­рення, інколи набуває рис транснаціональності і перетворюється на організовану злочинну діяльність міжнародного характеру, на­приклад: незаконний обіг та збут зброї, боєприпасів, вибухових ре­човин; тероризм; легалізація («відмивання») коштів, здобутих злочинним шляхом, міжнародна комп'ютерна злочинність тощо. Кримінологічні риси цих злочинів певною мірою висвітлювалися вище при розгляді їх національного поширення.

З початку XXI ст. поширення та особливого політичного зна­чення набув міжнародний тероризм, здебільшого пов'язаний з транснаціональною організованою злочинністю. Відбувається зміцнення контактів, а часто й злиття терористичних організацій національного масштабу з міжнародними терористами. Організо­вана злочинність стає фактором, який все помітніше визначає роз­виток тероризму, у тому числі міжнародного. Дослідники відзна­чають підвищення рівня організованості терористичних структур, створення більш-менш розвинутої інфраструктури, системи ре­сурсного забезпечення, нерідко з території інших кран. Особливо­го значення набуває проблема контролю та припинення фінансу-

тппг- -^{Р В}' І' ^АД^МІ![істративио-г!равовс регулювання протидії нелегальній міграції та торгівлі людьми. - К., 2004. - С. 74-84.

401