Глава 4

«індустрії»¹. Удосконаленню національного законодавства щодо запобігання та протидії нелегальній міграції, упорядкуванню практики його застосування, у тому числі у напрямку припинення (звуження) функціонування цього явища як різновиду організо­ваної злочинної діяльності, а також проведенню кримінологічних досліджень з названої тематики сприяло прийняття Протоколу проти незаконного ввезення мігрантів сушею, морем і повітрям, що доповнив Конвенцію ООН проти транснаціональної організо­ваної злочинності 2000 р. Україна ратифікувала цей Протокол ра­зом із самою Конвенцією Законом від 20 лютого 2004 р. Ана­логічно Протоколу стосовно торгівлі людьми, у Протоколі проти незаконного ввезення мігрантів (п. З ст. 1) зазначено, що злочини стосовно останнього розглядаються як злочини, які підпадають під дію Конвенції, тобто є проявами транснаціональної організова­ної злочинності.

Про поширення нелегальної міграції в Україні у цей період свідчать окремі дані. Так, за даними представництва Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців в Україні, у 2002 р. до нього звернулося 13 490 біженців, які нелегально перейшли державний кордон нашої країни з проханням щодо сприяння в отриманні статусу біженця та дозволу на постійне проживання. За даними МВС, у 2002 р. з цього контингенту такий дозвіл отрима­ло 1 574 особи, що нелегально перетнули державний кордон. Про­тягом 2003 р. міліцією затримано 1 785 нелегальних мігрантів, які з порушенням закону перебували на території України. У прийом-никах-розподільниках у цьому році утримувалося 3 524 незаконні мігранти, з яких майже половина входили до складу 119 груп. При виїзді з України було затримано транзитних нелегальних мігрантів: у 2003 р. - 3 791 особа, у 2004 р. - 4 320 осіб.

У новому Кримінальному кодексі України 2001 р. збережена норма про відповідальність за незаконне переправлення осіб че­рез державний кордон — ст. 332 (ст. 751 КК 1960 р.). Перелік дій, які становлять об'єктивну сторону складу злочину, доповнено та­ким діянням, як «сприяння їх вчиненню порадами, вказівками,

¹ Кондратьев Я. Ю., Римаренко Ю. І., Олефір В. І. Основи міграцієзпавства: Навч.-метод. посіб. - К., 2000. - С. 68.

398

Організована злочинність та запобігання їй

наданням засобів або усуненням перешкод». Зберігалася певний час і норма про відповідальність за незаконне перетинання дер­жавного кордону. Кваліфікуючими ознаками (ч. 2 ст. 332 КК) пе­редбачено вчинення зазначених дій повторно або за попередньою змовою групою осіб. Незважаючи на те, що, як зазначалося, неза­конне переправлення осіб через державний кордон здебільшого має організований характер і здійснюється у формі організованої, а часто й транснаціональної злочинної діяльності, ознака його вчинення організованою злочинною групою не передбачена як особлива кваліфікуюча ознака ст. 332 КК. Певний час у КК 2001 р. зберігалася й норма про кримінальну відповідальність за незаконне перетинання державного кордону (ст. 75 КК 1960 р., ст. 331 КК 2001 р.). Проте Законом від 18 травня 2004 р. вона бу­ла декриміналізована, замінена адміністративною відповідаль­ністю (ст. 204^і КпАП), причому дія останньої поширена й на спробу вчинення зазначених діянь. Про поширення та динаміку зареєстрованих злочинів, передбачених ст. 332 КК, на жаль, не можна скласти уявлення за відсутністю відповідних даних у статистиці МВС України.

Досліджуючи кримінологічну характеристику злочинів, вчи­нюваних нелегальними мігрантами, А. П. Мозоль зробив виснов­ки, що організована злочинність використовує нелегальну мігра­цію, яка сприяє створенню організованих злочинних угруповань. Процес нелегального проникнення на територію України має, як правило, організований характер. Останній проявляється у ство­ренні і функціонуванні каналів нелегальної міграції, формуванні «чорного ринку» послуг у її здійсненні, вартість яких коливається від 1000 до 5000 доларів. Організовані угруповання нелегальної міграції мають спеціалізовану функціональну структуру, що містить групи: організаторів цієї діяльності; пошуку клієнтів; сприяючого забезпечення; переправлювачів. Організовані угру­повання нерідко використовують мігрантів як «інструменту» роз­ширення географії своєї транснаціональної протиправної діяль­ності¹.

Мозоль А. П. Кримінологічні проблеми нелегальної міграції в Україні: Автореф. дис. ... капд. юрид. наук. - К., 2002. - С. 8, 11.

399