Глава 9

тролю та вимогливості за безумовне виконання намічених заходів. Останній приклад — Державна програма «Контрабанді — стоп» на 2005-2006 рр., затверджена постановою Кабінету Міністрів Ук­раїни № 260 від 1 квітня 2005 р. У період активного обговорення проблеми посилення протидії контрабанді, що передував затвер­дженню цієї Програми, та у І півріччі 2005 р. значно активізувала­ся діяльність всіх служб, причетних до боротьби з цим видом зло­чину. Це знайшло відображення у тому, що протягом І півріччя 2005 р. органами Держмитслужби було порушено 169 криміналь­них справ про контрабанду на загальну суму 234,8 млн грн, що у 4,3 рази перевищує аналогічний показник 2004 р. За цей час підрозділами Держмитслужби вилучено товарів, незаконно ввезе­них на територію України, на суму 49,3 млн грн, вдалося запобігти псевдоекспортним операціям на суму 66 млн грн. Реально вилуче­но предметів по заведених кримінальних справах на загальну суму 148,7 млн грн. Проте варто було відправити у відставку Уряд Ю. В. Тимошенко, як не лише згадування про Програму стало спо­радичним, а головне — на кордоні поступово відновилися всі звичні контрабандні та корупційні схеми, а запроваджені засоби та механізми перетворилися на декорацію.

Організація протидії контрабанді ускладнюється недоско­налістю, розрізненістю офіційної статистики. Немає узгодженості та наступництва між статистикою митних установ, прикордонних органів, підрозділів СБУ щодо виявлення фактів контрабанди, їх реєстрації як злочинних проявів. Парадокс, але факт: давно на всіх державних рівнях зрозуміло, що сучасна контрабанда — це пере­важно організована злочинна діяльність, але в статистиці МВС щодо організованої злочинності навіть згадки про організовану контрабандну діяльність немає. Тривалий час не вирішується пи­тання удосконалення законодавства щодо запобігання, у тому числі ранньої профілактики контрабанди загалом, передусім орга­нізованої. Контрабандний бізнес давно централізований та моно­полізований, діє як «держава у державі», створюючи, безумовно, загрозу її безпеці та економічній незалежності. Протягом останніх років відмічається поширення зафіксованих фактів та обсягів не­законного переміщення через кордон стратегічної та іншої промислової сировини, урану, газу, енергоресурсів, нестача яких

386

Організована злочинність та запобігання їй

всередині країни хронічно відчувається. Підраховано, що збитки від контрабанди цих товарів у стократ перевищують втрати від пе­реміщення підакцизних продовольчих та промислових товарів, ва­люти, культурних цінностей¹. Однак реагування на факти контра­банди стратегічних товарів не завжди відповідає вимогам закону та іноді зводиться нанівець, особливо якщо до них причетні уря­дові високопосадовці, народні депутати або їх близьке оточення. З метою маскування контрабанди та виведення з-під кримінальної відповідальності її учасників контрабандні операції нерідко штуч­но оформляються та пропускаються у вигляді транзиту товарів, а так званий перерваний транзит, що має кваліфікуватися як прихо­вана форма контрабанди², митні органи часто оцінюють як пору­шення цивільно-правового зобов'язання з відповідним реагуван­ням, чим найчастіше користуються угруповання, що займаються організованою контрабандною діяльністю.

У всьому світі поширюється наркобізнес і контрабанда нарко­тиків. Багато пишеться та мовиться про втягування у ці процеси Ук­раїни. Але через незадовільну практику виявлення проявів останніх правоохоронними органами та непритягнення до відповідальності міжнародних наркоділків і їх контрабандних угруповань реальних результатів в Україні щодо запобігання та протидії наркоконтра-банді поки досить мало, про що йшлося у попередньому параграфі. Останнім часом виявлено низку фактів, коли міжнародний нар­кобізнес організовували працівники правоохоронних органів.

Серед предметів організованої контрабанди тривалий час значаться також алкогольні та тютюнові вироби, викрадені авто­мобілі, кольорові та дорогоцінні метали, їх брухт, проте ефектив­них заходів щодо припинення цих дій явно не вистачає. Не удос­коналюється у цьому напрямку і законодавство, у тому числі кримінальне, на що неодноразово вказували і науковці, і практики. Багато років тому цілком слушно зазначалося, що «сьогодні контрабанду вчиняють з використанням усього «потенціалу» не­гараздів чинного законодавства, яке регулює суспільні відносини

Див., наприклад: Контрабанда: Засоби попередження та протидії: Навч. носіб. / За ред. Я. Ю. Комдратьєва та Б. В. Ромашока. - К., 2001. - С. 68.

Кравченко О. О. Кримінально-нравові норми про контрабанду потребують реконструкції / вісник Верховного Суду України. - 2000. - № 1. - С. 51.

387