Глава 4

ренцій, перерозподілом державної власності, бюджетних коштів, паливно-енергетичних ресурсів, намагаються сховати за кордоном величезні кошти, здобуті у зазначений спосіб, та відмити їх. Нерідко корупційні способи вирішення ділових питань з чиновни­ками зарубіжних фірм, міжнародних компаній, можновладцями переносяться через кордон в обох напрямках, живлять розвиток міжнародної корупції.

Виконавці «резонансних» злочинів: убивств на замовлення, те­рористичних актів, великомасштабного фінансового шахрайства — намагаються сховатися за кордон від відповідальності, а особи, при­четні до викриття злочинів організованої злочинності, — від розпра­ви за це з боку членів злочинних угруповань. Низка злочинів, пов'язаних з використанням комп'ютерів та компютерних систем, пластикових розрахункових засобів, банківських кредитних ліній, мереж тощо, можуть забезпечити отримання високих прибутків та відмивання злочинних коштів лише із застосуванням міждержав­них електронних систем, тобто у транснаціональному просторі.

Наведений перелік, який можна продовжити, дає підстави твер­дити, що висновок про початковий етап походження більшості транснаціональних злочинів із злочинності національної, пере­дусім організованої, є цілком обґрунтованим.

Звідси мають бути зроблені такі конструктивні висновки:

• протидія транснаціональній злочинності, запобігання її про­ явам повинні починатися всередині країни з повного і своєчасного здійснення всіх необхідних заходів щодо запобігання та припинен­ ня, так би мовити, «вітчизняної» злочинності, передусім організова­ ної; ця робота має поєднуватися та забезпечуватися належною науковою розробкою відповідних проблем, в першу чергу дослі­ дженням кримінологічної характеристики видів злочинів, що нале­ жать до транснаціональної організованої злочинності, у тому числі насамперед визначенням причин і умов, які сприяють їх вчиненню;

• має бути розроблений теоретично та аналітичне і підданий необхідному правоохоронному впливові пласт прикордонної зло­ чинності, яка у багатьох випадках становить поріг та первинну ланку нелегального переміщення через кордон злочинців, їх посібників, предметів злочинного обігу, стає безпосередньою умо­ вою, що сприяє перетворенню національної злочинності у транс­ національну;

380

Організована злочинність та запобігання їй

— мають бути визначені змістовно, а у потрібних межах — і нор-мативно принципи, напрямки, форми і засоби міжнародної співпраці у запобіганні і протидії транснаціональній злочинності, а також заходи підтримання та забезпечення цієї співпраці. Слід визнати, що з цього погляду робиться поки ще недостатньо, особ­ливо на рівні практичної взаємодії.

Від транснаціональної організованої злочинної діяльності слід відрізняти діяльність у суміжних сферах відносин, до яких прони­кає організована злочинність. Це насамперед цілком легальна зовнішньоекономічна діяльність, яка за умов розпаду сталих еко­номічних зв'язків періоду планової державної економіки та запро­вадження лібералізованих правил ринкової економіки стала більш сприятливою для проникнення до неї організованої злочинності. Остання пильно стежить за динамікою зовнішньоекономічних процесів, прорахунками у їх організаційному та правовому забез­печенні, намагаючись використати останні для підкорення своїм інтересам здобуття високих прибутків¹. Проте сама зовнішньоеко­номічна діяльність у міру дотримання законодавчих вимог (у них також є низка прогалин та суперечностей) залишається цілком ле­гальною і правомірною.

Ще однією суміжною сферою є діяльність міжнародних корпо­рацій. Вони також діють у транснаціональному просторі та праг­нуть до надприбутків. Проте на відміну від транснаціональних злочинних організацій діяльність міжнародних корпорацій цілком легальна, ґрунтується на законних підставах, порушення останніх для них є винятком, нерідко зумовленим проникненням у сферу діяльності корпорацій організованої злочинності. Міжнародні корпорації та банки, як правило, пильно відслідковують товарні та фінансові операції своїх партнерів, агентів, прагнучи своєчасно виявляти відхилення від встановленого порядку, форм, стан­дартів, визначати їх чинники, у тому числі пов'язані з організова­ною злочинною діяльністю. Такі ж тенденції характерні для корпо­рацій, що займаються іноземним кредитуванням, інвестуванням, Депозитним обслуговуванням коштів зарубіжних партнерів. Особ­лива увага приділяється своєчасному запобіганню та виявленню

Див. детальніше: Должепков О. Ф. Криміпалізація економіки як прояв організованої зло­чинності // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. — 2000. — № 2. — С. 43.

381

Глава 4 .,"-. І- ... -.. • <*чя'. - •• >'•> • - .• *

організованих форм фінансового шахрайства шляхом концент­рації та вилучення капіталів, що зосереджені через залучення кош­тів дрібних інвесторів. Сучасна революція у галузі електроніки надає злочинним угрупованням можливість накопичувати, неза­конно привласнювати та відмивати значні доходи, одержані про­типравним, а нерідко й злочинним шляхом. Характерною для діяльності міжнародних злочинних організацій у фінансовій сфері наприкінці 90-х років було створення так званих «транснаціональ­них котелень», що діяли у двох чи більше країнах¹. В останні роки складалося враження, принаймні в Україні, що «піраміди» організованого фінансового шахрайства з коштами приватних громадян припинили свою діяльність. Однак «падіння» у Києві на початку 2006 р. горезвісної будівельно-фінансової корпорації «Еліта-центр», керівники якої награбували у громадян сотні мільйонів прибутку та втекли за кордон, нагадало, що організова­не транснаціональне фінансове шахрайство ще не згасло.

Кримінологічний аналіз сучасної транснаціональної організова­ної злочинності показує, що загалом вона набирає обертів, її гло­бальний обсяг оцінюється експертами в 1 трлн дол. на рік, з них майже половина припадає на наркоторгівлю. За тими ж оцінками через світову фінансову систему щороку відмивається до 500 млн дол.² Транснаціональна організована злочинність захоплює нові ринки, оволодіває новітніми технологіями. Характерним став перехід від традиційних організаційних структур до більш гнучких мережевих електронних форм побудови, проникнення у такі сфери, які раніше жорстко контролювалися державою, приміром військова сфера та зокрема комерціоналізація її забезпечення, передусім зброєю, боєприпасами. Через комерційну організовану діяльність відбувається криміналізація військової еліти. Загалом проблема транснаціональної організованої злочинності стає все більше про­блемою національної безпеки держави, фактором нестабільності та загрози світовому порядку. Політичні процеси та зміни, їх насичен­ня етнічною та релігійною складовою, військові дії на цій та інших основах створюють сприятливу ситуацію для транснаціональної ор-

¹ Див. докладніше: Организованиая прсступпость й частпьіе инвестиции. — С. 344-348.

² Трапашциональная преступпость в повом тьісячелетии // Борьба с престушюстью за ру- бежом. - 2001. - № 5. - С. 3-5.

382

Організована злочинність та запобігання їй

ганізованої злочинності, яка паразитує на них, використовує в своїх інтересах ворогуючі сторони. Те саме можна сказати і стосовно новітніх економічних форм міжнародного співробітництва, надання гуманітарної та технічної допомоги, технологічних здобутків у га­лузі Інтернет, цифрового сотового зв'язку та інше.

Розглянемо кримінологічні характеристики цих процесів за ок­ремими поширеними різновидами організованої транснаціональ­ної злочинності.

Контрабандна організована злочинна діяльність.

Контрабанда є чи не найстарішим транснаціональним злочи­ном. Термін «контрабанда» має походження з латині та скла­дається з двох слів: «сопіга» — проти, «ЬапАо» — урядова настано­ва (указ). Відомо, що контрабанда була в царській Росії, існувала вона і в Радянській країні, у тому числі на території України, май­же зразу після Жовтневої революції¹. Контрабанда завдає шкоди економіці держави, ЇЇ митним та податковим засадам, бюджету, в разі переміщення зброї, вибухових та інших небезпечних речовин загрожує громадській безпеці, а в кінцевому рахунку — державно­му суверенітету. Майже в усіх країнах встановлена адміністратив­на та кримінальна відповідальність за контрабанду. У чинному Кримінальному кодексі України кримінальна відповідальність за контрабанду, тобто за переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контро­лю, розділена за двома нормами. Зокрема за переміщення, вчине­не у великих розмірах, товарів загалом, а також історичних та культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, радіоактивних або вибухових речовин, зброї та боєприпасів, а так само стра­тегічно важливих сировинних товарів, щодо яких встановлені спеціальні правила вивезення, кримінальна відповідальність пе­редбачена ст. 201 КК, а за таке саме переміщення наркотичних за­собів, психотропних речовин або прекурсорів — ст. 305 КК. Обидві норми мають кваліфікуючі ознаки, які посилюють відпо­відальність. Вони викладені у їх других частинах. Зазначимо, що в обох нормах відсутня така кваліфікуюча ознака, як вчинення кон­трабанди через організовану злочинну діяльність, у тому числі транснаціональну. Сучасна кримінологічна характеристика кон-

¹ Деркач Л. В. Українська митниця: вчора, сьогодні, завтра. - К., 2000. - С. 98-100.

383