Глава 4

реного характеру в Україні. Нині із запізненням розробляються за­конодавчі, економічно-фінансові, правоохоронні заходи щодо запобігання та протидії рейдерству. Важливо також, не чекаючи поширення гангстеризму в Україні, вивчити зарубіжний досвід запобігання та протидії його здійсненню і бути готовими вжити стосовно нього, у разі можливої появи, відповідних попереджу­вальних заходів, у тому числі кримінологічних.

До організованої злочинності національного поширення мо­жуть належати комп'ютерні та інші злочини з ознаками організо­ваної злочинної діяльності. Це, зокрема, викрадення, привласнен­ня, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем, вчинені організованою групою (ч. З ст. 262 КК), а також збут на­званих предметів у межах країни. Згідно зі статистичними дани­ми МВС, кількість злочинів, зареєстрованих за ознаками статей 262 та 263 КК разом, віднесених до організованої злочинності, за останні роки постійно зменшується: з 239 у 2002 р. до 113 у 2004 р., 84-у 2005 р. та 37 - у 2006 р. Окремо за ч. З ст. 262 КК у 2002-2004 рр. засуджено значно менше — по 2-3 особи на рік. У літературі трапляються найзагальніші положення щодо зв'язку названих злочинів та організованої злочинності. Інформації для їх кримінологічної характеристики явно недостатньо.

Більш поширеним є виготовлення, зберігання, придбання, пе­ревезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї (ст. 199 КК). Частина 3 цієї статті передбачає як особливо кваліфікуючу ознаку вчинення цього злочину орга­нізованою групою. За статистичними даними МВС, за останні ро­ки майже стабільно реєструється щороку близько 1,5 тис. злочинів за ознаками ст. 199 КК загалом з тенденцією незначного скорочен­ня їх кількості (у 2006 р. — 1 480). Проте серед злочинів організо­ваної злочинності злочини за ч. З ст. 199 КК окремо не облікову­ються. Дані кримінологічного аналізу останніх в літературі, наскільки нам відомо, не публікувалися, тому дати їм криміно­логічну характеристику практично неможливо.

В останні роки більше уваги приділяється протидії злочинності у сфері використання електронно-обчислювальних машин

360

Організована злочинність та запобігання їй

(комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж і мереж елект­розв'язку (далі — комп'ютерної злочинності). Розділ XVI Особ­ливої частини КК, що передбачає відповідальність за ці злочини, у 2001 році поповнений двома статтями: ст. 362 (викрадення, при­власнення, вимагання комп'ютерної інформації або заволодіння нею шляхом шахрайства чи зловживання службовим станови­щем) та ст. 363 (порушення правил експлуатації автоматизованих електронно-обчислювальних систем). За останні три роки кількість зареєстрованих комп'ютерних злочинів загалом, тобто і передбачених ст. 361 КК (незаконне втручання в роботу електрон­но-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютер­них мереж і мереж електрозв'язку), тримається майже на одному рівні та поступово зростає: 2004 р. — 52, 2005 р. — 60, 2006 р. — 87. Значно зросла увага науковців до вивчення комп'ютерних зло­чинів, у тому числі їх кримінологічних аспектів. Регулярно прово­диться обговорення наукових і практичних проблем протидії цим злочинам. Опубліковано декілька посібників, в яких окремо роз­глядається їх кримінологічна характеристика. При цьому підкрес­люється, що серед цих злочинів домінують віднесені до організо­ваної злочинності. Серед їх різновидів називають: комп'ютерний тероризм (застосування Іпіегпеї: терористичними організаціями), організоване промислове шпигунство, організоване комп'ютерне піратство та ін.¹, подається портрет комп'ютерного злочинця, в ос­новному індивідуала; серед осіб, що належать до нього, виокрем­люються найбільш небезпечні — професіонали з корисливою ме­тою, однією з їх виразних ознак є добре організований обмін інформацією².

У літературі з проблем комп'ютерної злочинності підкрес­люється її, як правило, міжнародний характер, тобто вихід за межі кордону однієї держави³. При цьому виокремлюються такі форми Цієї злочинності: несанкціонований доступ до глобальних бан-

Психологічні особливості організованих злочинних об'єднань: Наук.-практ. посіб. / За ред. Я. Ю. Кондратьєва, С. Д. Максименка, Б. В. Ромашок. - С. 82. ² Там само. - С. 95-96.

Білеичук П. Д., Ромашок Б. В., Цимбалюк В. С. та ін. Комп'ютерна злочинність: Навч. посіб. - К., 2002. - С. 66.

361