- •Курс сучасної української кримінології: теорія і практика у 3 книгах.
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 "
- •Глава 2 '' - ' 1"-і''" "•і"!г' : •' •
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 • -••• •
- •§ 1. Сутність, поняття
- •Глава 3 ч
- •Глава 3 • • -; .......
- •Глава 3 . . .. . .,.,.,,•,• • • • ,,,-,. ... .-•.•••
- •Глава 3 .
- •Глава 3 •:
- •Глава 3 --«-.; ' - •:-.- ;
- •Глава 3 *"" • "'•' '"" "'•''" " ''"' '• '
- •Глава 3 ;, ,
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 ' '•' •
- •Глава 4 * •''' і-г-:і--.-!.''-'7 •• •-•••' ..,•'.— ••
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 ---• ••-'•• • •- • • : ••'• '
- •Глава 4 • .'пі"'.!»*"?!- • ••-••'»
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 •,,,,•••
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •1. Види злочинів організованої злочинності національного поширення:
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 - .-. -:- •• - --'•••- '•••,-••
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 ""
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 9
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Удосконалення кримінального, кримінально-процесуально го, адміністративного, цивільного законодавства;
- •Інформаційне забезпечення діяльності правоохоронних та інших органів, що беруть участь у боротьбі з організованою зло чинністю;
- •Заходи протидії різним формам негативного соціально-пси хологічного впливу на суспільство в інтересах організованої зло чинності;
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •6. Інституційне та функціонально-організаційне реформування системи правоохоронних органів, що мають здійснювати запобігання та протидію фактам організованої злочинної діяльності.
- •Глава 4 . • • .'
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 • !
- •Глава 5 / ••••.• • м
- •Глава 5
- •Глава 5 • '""•'• ' • ' '"•''' • • ' -•-•••.- ,.•..-••
- •Глава 5 -' ••
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5 '•' '"' •'""'"" ' " '• -':'" ' ••--•-.••• •
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 6 Злочинність неповнолітніх
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6 •!•'••-•••
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6 гг*-!'ї 'гг"!-*':'!1''"',-!*-
- •Глава 6 ; ••• '
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 7 Рецидивна злочинність
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •1. Засуджені, що визнали свою вину у вчиненні злочину та:
- •1.1. Розкаялися, у тому числі:
- •1.2. Не розкаялися:
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7 -;•; цн-'н',-- • /*
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7 '•
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7 ; ?
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 4. Особливості злочинності ув'язнених, ,
- •Глава 7 ' '"•
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •З недоліками організаційно-управлінської та оперативної діяльності установ позбавлення волі;
- •З криміногенним впливом кримінального середовища в ус тановах позбавлення волі.
- •Глава 7
- •1. Загальні заходи щодо усунення (нейтралізації) умов, які сприяють злочинності в установах позбавлення волі, в тому числі стосуються:
- •2. Спеціалізовані заходи щодо виявлення та запобігання ускладненню криміногенних ситуацій, в тому числі:
- •Глава 7
- •3. Спеціалізовані заходи щодо протидії кримінальній субкуль-турі, а саме:
- •Глава 7
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8 - .•.•..•и/.-п ••,•/••- - .-- • „ - ••
- •Глава 8
- •§ 3. Вплив психічних аномалій, що не виключають
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 9 Злочини, вчинені з необережності
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9 -
- •Глава 9
- •§2. Стан необережної злочинності.
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9 •і;
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
Глава 4 - .-. -:- •• - --'•••- '•••,-••
за генезисом та сутністю, правового — за визначенням діянь, в яких він проявляється1) феномена тероризму. Однак від цього тероризм — соціальний феномен (так само як злочинність, корупція, наркотизм, алкоголізм та ін.) не перетворився лише на правову, у тому числі кримінально-правову категорію. Соціальний феномен тероризму відтворює прагнення (активність) певної частини членів суспільства спрямувати його функціонування, регулювати відносини у ньому у вигідному для себе напрямку через залякування, шантаж, наведення жаху, погрози силою та застосуванням насильства. Соціальний феномен тероризму серед інших проявів (доктринальних, політичних, психологічних та ін.) має й діяльнісні прояви. Останні мають форми одиничного терористичного вчинку та терористичної діяльності, яка визначається за механізмом діяльності загалом. Частина діяльнісних проявів тероризму через свою високу суспільну небезпечність є злочинними, а саме: терористичний вчинок (часто ототожнюють із терміном «терористичний акт», хоча останній насправді, як правило, є проявом діяльності) та терористична діяльність. У цьому розумінні сукупність терористичних злочинів (злочинів терористичної спрямованості) лише умовно можна іменувати тероризмом, що як соціальний феномен має й незлочинні прояви. Тому не досить обґрунтованими видаються спроби визначати тероризм через вчинення або погрозу вчинення суспільне небезпечних діянь2 та пропонувати дати у Кримінальному кодексі України визначення тероризму, ототожнюючи його з терористичним актом3. Термін «тероризм» непридатний для визначення у кримінальному законі, де його, як правило, замінюють персоніфікованим виявом, наприклад «терористичний акт», як у КК України. Слід зазначити, що цей термін цілком придатний для визначення персоніфікованого кримінального прояву тероризму стає неприйнятним для відтворення терористичної діяльності, тим паче організованої. В літературі розрізняють різний зміст та спрямованість терорис-
1 Зеленецький В. С., Ємельяпов В. П. Концептуальні основи визначення катсгоріальїіо-ио- нятійного апарату у сфері боротьби з тероризмом: Наук.-практ. посіб. — X., 2006. — С. 256.
2 Словарь криминологических й статистических термипов / Составит. Кальман А. Г, Христич Й. А. - X., 2001. - С. 84.
3 Зеленецький В. С., Ємельяпов В. П. Вказ. праця. — С. 21.
356
Організована злочинність та запобігання їй
тичних проявів, у тому числі кримінальних, які можуть бути спрямовані проти окремої особи чи групи осіб, диференційованих за різними ознаками, включаючи службову (професійну) належність. Терористичні прояви залежно від виду, спрямування, мети можуть мати різну мотивацію. Кримінальні терористичні прояви, зокрема ті, що використовуються в інтересах організованої злочинної діяльності або мають її ознаки, як правило, безпосередньо або в кінцевому рахунку мають корисливу мотивацію: забезпечення систематичних значних прибутків від цієї діяльності. Кримінальні терористичні прояви часто мають мотиви залякування, примусу, рідше — помсти. Що стосується тероризму в інтересах організованої злочинної діяльності, то він майже завжди має мотив примусу (загрози примусу). Це його визначальна кримінологічна ознака. Видатний російський кримінолог Ю. М. Антонян зазначає: «Психологічна сутність тероризму, яка має конструювати його правовий зміст, полягає у наведенні страху, навіть жаху на противника... У ролі противника може виступати все суспільство, всі люди, вся держава або ЇЇ окремі ланки (наприклад правоохоронні), окремі великі або малі соціальні групи, кола населення... Поза психологічним впливом, поза психологічним змістом тероризм немислимий»1. На думку багатьох дослідників, мотиви і мета терористичних проявів створюють визначальну межу, яка розділяє їх та зовні подібні за об'єктивною стороною і формою вчинення кримінальні діяння. В. П. Тихий, вказуючи на певну мету як на обов'язкову ознаку терористичного акту, виокремлює серед її різновидів: залякування населення; вплив на прийняття рішень чи вчинення або невчинення дій державною владою чи органами місцевого самоврядування, службовими особами цих органів, привертання уваги громадськості до певних політичних, релігійних чи інших поглядів винного (терориста) та ін.2 Серед кримінологів, переважно російських, досить давно побутує думка, що терористична злочинність є складною системою організованої злочинної діяльності, пов'язаної з орга-
АнтошнЮ. М. Тсрроризм: КримиІІологичсское й уголовпо-правовое исслсдовапие. — М., 1998. — С. 13 (переклад мій. — А. 3.).
Кримінальний кодекс України: Науково-ирактичпий коментар / За заг. ред. В. Т. Малярсн-ка, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. - X., 2004. - С. 698.
357