Глава 4

діяльності раніше судимих осіб; наявність майже у половини стійких антисуспільних поглядів та установок; кримінальне мину­ле не зупинило їх, а навпаки консолідувало в організовані групи¹. В. В. Голіна приєднується до думки В. В. Василевича щодо осо-бистісних соціально-психологічних чинників зайняття бандитиз­мом, якими у сучасний період є окреслена престижно-споживаць­ка орієнтація, доведена до автоматизму покірність вказівкам керівника (лідера) банди, завищена самооцінка, відчуженість і ворожість щодо оточуючих, прагнення здобути і підтримувати авторитет у своєму середовищі, підвищена увага до свого фізично­го здоров'я².

Загалом можна зробити висновок про те, що на сьогодні в ук­раїнській кримінології кримінологічна характеристика бандитиз­му є досить повною, придатною для предметної діяльності щодо запобігання цьому виду злочину, що, очевидно, й позначилося на поступовому скороченні показників його вчинення.

Розбій, грабіж, крадіжка, вимагання, вчинені організованим угрупованням.

Серед розбоїв, грабежів, крадіжок, вимагань певну частку ста­новлять такі, що належать до організованої злочинності: вони вчи­няються організованими угрупованнями за ознаками організова­ної злочинної діяльності. За даними МВС України, у 2003-2006 рр. їх питома вага серед усіх зареєстрованих злочинів відповідного виду становила в середньому: серед розбоїв — 6,4 %, у тому числі у 2006 р. — 4,1 %; грабежів — 0,4 %; крадіжок — 0,6 %; вимагань — 5,9 %, зокрема у 2006 р. — 1,6 %. За всіма названими видами злочинів зазначений показник у 2005-2006 рр. мав тенден­цію до скорочення. Загалом він є незначним, і тому можна тверди­ти, що кримінологічна характеристика злочинів зазначених видів, віднесених до організованої злочинної діяльності, загалом не може суттєво відрізнятися від загальної кримінологічної характеристики злочинів цих видів, що висвітлена у § 5 глави 1 цієї Книги Курсу.

Як показує дослідження, віднесення на практиці розбоїв, гра­бежів, крадіжок, вимагань та більшості інших злочинів до органі -

¹ Голіна В. В. Кримінологічні та кримінально-правові проблеми боротьби з бандитизмом: Соціальпо-правове і кримінологічне дослідження. — X., 2004. — С. 104.

² Васшіевич В. В. Вказ. праця. — С. 9.

344

Організована злочинність та запобігання їй

зованої злочинності здійснюється, як правило, за ознакою їх вчи­нення організованими угрупованнями. При цьому використову­ються ознаки останніх, передбачені частинами 3 та 4 ст. 28 КК, які, як зазначалося, визначені здебільшого оціночними термінами, що нерідко веде до суб'єктивного оцінювання і помилкового розмежу­вання злочинів, вчинених групою за попередньою змовою без ознак організованості (ч. 2 ст. 28 КК) і організованою групою (ч. З ст. 28 КК). Слід зазначити, що кількість таких помилок протягом останніх років поступово зменшується, що позначається на змен­шенні показника питомої ваги злочинів відповідних видів, відне­сених до організованої злочинності, про що йшлося вище. Проте питома вага деяких з них, передусім крадіжок, серед усіх злочинів організованої злочинності залишається високою (у 2005 р. — 13,2 %, у 2006 р. — 16,3 %), помітно впливаючи на показник загаль­ного рівня організованої злочинності. Наскільки цей показник є реальним, а не штучним, може показати лише предметне дослідження практики кваліфікації злочинів цього та інших видів, вчинених угрупованням злочинців. При цьому для такого дослідження загалом, у тому числі для визначення специфічної кримінологічної характеристики корисливих та корисливо-на­сильницьких злочинів, що віднесені до організованої злочинності, має принципове значення виявлення у них ознак організованої злочинної діяльності, у тому числі передусім:

• тривалого та стійкого її ведення у вигляді промислу;

• спрямування на отримання значних та надвисоких прибутків;

• «відмивання» останніх та вкладання у легальну економіку;

— організація, передусім завдяки значним матеріальним коштам, системи забезпечення своєї діяльності через внутрішні організаційні та переважно зовнішні заходи підкупу, шантажу, силового впливу, загалом підкорення у той чи інший спосіб пред­ ставників правоохоронних, контролюючих, інших державних органів.

Проте, наскільки відомо, подібні дослідження досі не проводи­лися. Тому, крім констатації значущості зазначених ознак для кримінологічної характеристики розглядуваних видів злочинів у разі їх вчинення у вигляді організованої злочинної діяльності, на­вести конкретні значення цих ознак поки що неможливо.

345