Глава 4

прослуховування телефонних розмов, використання в місцях збо­ру банди приладів виявлення електронного контролю, радіопелен­гу, інших засобів зняття інформації з каналів зв'язку.

Четверте. Під час нападу, а також після нього все ширше засто­совуються спеціальні заходи та засоби конспірації: використову­ються маски, обличчя закривають хустками, шарфами, головними уборами, змінюють голос, акцент. У разі виявлення знайомства по­терпілого хоча б з одним із членів банди, вбивають потерпілого або навіть члена банди, якого впізнали очевидці. Все частіше на місці нападу використовують спеціальні хімічні засоби з метою знищен­ня слідів злочину або перешкоджання застосування службово-розшукової собаки. Предмети, речі обробляються речовиною, що здатна знищити відбитки пальців, інші сліди злочинців.

П'яте. Банда, як правило, заздалегідь вивчає об'єкт нападу, його характерні властивості, умови розташування, відповідність ти­повим ознакам, що полегшують напад, забезпечують відхід після нього, ускладнюють викриття тощо. І. В. Іваненко встановив, що найчастіше безпосередніми об'єктами бандитського нападу стають власники або мешканці приватних квартир чи будинків, їх майно. Друге місце посідають власники, працівники чи відвідувачі підприємств, установ, банківських, страхових, кредитних ор­ганізацій, їх особисте майно або майно, кошти відповідної юридич­ної особи; на третьому — власники, водії або пасажири автомобілів та відповідно самі автомобілі, їх вантаж, інше майно, що перевозить­ся. Він визначив й основні способи підбирання бандитами май­бутніх жертв. Серед них: надходження інформації від членів банди, їх найближчого оточення; візуальне спостереження за майбутньою жертвою, її помешканням, способом життя, вартістю автомобіля, особистих речей, коштовностей. Відстежуються також місце роботи жертви, розмір її ймовірних прибутків. Водночас, хоч і рідко, банди­ти вчиняють напади і на випадкових жертв, що привернули увагу дорогим одягом, прикрасами, витратами коштів «на широку ногу».

Суттєво доповнив сучасною науковою інформацією на рівні монографічного дослідження кримінологічну характеристику бандитизму В. В. Голіна¹. Він вивів, очевидно першим, зако-

1 Голіна В. В. Кримінологічні та криміпально-правові проблеми боротьби з бандитизмом: Соціальпо-правовє і кримінологічне дослідження. — X., 2004. — С. 71-109.

342

Організована злочинність та запобігання їй

помірності «географії» бандитизму в Україні, його нерівномірну (як і злочинності загалом) поширеність, переважання у Дніпропе­тровській, Одеський, Донецькій, Харківській областях та Авто­номній Республіці Крим, де реєструється близько половини усіх проявів бандитизму в Україні. Доведено, що рівень зареєстрова­них фактів бандитизму значно переважає рівень судимості за них через те, що на досудовому слідстві, а частково й у суді, майже у 60 % заведених справ кваліфікація злочину змінена, переважно на розбійний напад. Встановлено, що у сучасний період банда налічує, як правило, від трьох до п'яти учасників, хоча окремі з них налічували до 10 осіб. Майже половина банд (45,7 %) встигає до викриття вчинити від двох до п'яти нападів, а майже п'ята части­на — до десяти. Автор дійшов висновків, що: бандитизм притаман­ний великим і середнім містам; банди можуть бути організовані в одному місці, а діяти — в іншому; бандитських нападів зазнають об'єкти, стосовно яких у бандитів є упевненість в отриманні знач­них матеріальних цінностей або грошей; бандитизм поширився на заміських трасах; більше 70 % банд діяли як стійке угруповання злочинців, об'єднаних єдиним планом, попереднім його складан­ням, відшукуванням потенційних потерпілих, водночас кожна чет­верта банда заздалегідь не планувала конкретні об'єкти нападу. В. В. Голіна значно доповнив або підтвердив кримінологічну ха­рактеристику осіб, що вчинили бандитизм: переважання серед них чоловіків (98,1 %); осіб молодого віку, більше половини яких (61,9 %) належать до вікових категорій від 21 до ЗО років; мають середню (57,8 %) та середню спеціальну (22,4 %) освіту, останнє загалом відповідає освітньому рівню всього населення. За національним складом та громадянством бандитизм, за висновком автора, «в основному українського походження». Більше полови­ни бандитів (51,7 %) не мали сім'ї, більшість ніде не працювали, водночас матеріальний достаток у половини (47,9 %) оцінювався як нормальний. Три чверті з них — фізично здорові люди, серед них майже не виявлено хронічного алкоголізму або наркоманії. Підтвердилося значне поширення серед бандитів осіб з декілько­ма судимостями. На підставі отриманих даних автор зробив вис­новки, що значною мірою розкривають причини і мотиви сучасно­го бандитизму. Це продовження (часто більш тяжке) злочинної

343