Глава 4

злочинності є наявність у цього виду основних ознак організова­ної злочинної діяльності. Останні, нагадаємо, визначені у § 2 гла­ви. При цьому передбачається, що у різновидів злочинів організо­ваної злочинності основні ознаки маються завжди, повністю або переважно, тобто за всіх умов. В окремих випадках до видів зло­чинів організованої злочинної діяльності можуть зараховуватися злочини, у яких ЇЇ основні ознаки маються не в повному обсязі або не повною мірою. За цілковитої відсутності останніх вид злочину та окремий злочинний прояв, що належить до цього виду, не мо­жуть бути віднесені до організованої злочинної діяльності, навіть якщо він вчинений злочинною групою (угрупованням). Наразі це є вияв групової злочинності, яка не має якості організованої.

Беручи до уваги визначення Конвенцією ООН 1997 р. напрямків організованої злочинності та Конвенцією ООН 2000 р. видів її транснаціонального характеру, прояви в Україні організованої зло­чинної діяльності, в тому числі транснаціональні, можна класифіку­вати за сукупною підставою, що охоплює мотив, спосіб, тери­торію вчинення і об'єкт злочинного посягання, на такі види:

1. Види злочинів організованої злочинності національного по­ширення:

а) безумовно належні до організованої злочинної діяльності: , — бандитизм;

— створення злочинної організації, що має ознаки кваліфікова­ ного або особливо небезпечного організованого угруповання;

б) вчинювані у межах країни, належність яких до організова­ ної злочинності визначається наявністю у злочину ознак ор­ ганізованої злочинної діяльності:

• умисне вбивство, у тому числі на замовлення;

• розбій, грабіж, крадіжка, вимагання, вчинені організованим угрупованням;

• викрадення, привласнення, вимагання, продаж вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин, радіоактивних ма­ теріалів/пристроїв до них;

• викрадення та незаконна торгівля предметами культури;

— підробка, зберігання, поширення або ввезення в Україну підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів держав­ ної лотереї;

338

Організована злочинність та запобігання їй

• незаконний обіг наркотичних засобів, психотропних речо­ вин, прекурсорів;

• тероризм (терористичні акти);

• експлуатація проституції;

• привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем;

• шахрайство з фінансовими ресурсами;

• інші групові злочини у сфері підприємницької, у тому числі економічної діяльності;

• групові прояви корупції;

• інші групові злочини у сфері службової діяльності;

— групові злочини у сфері використання ЕОМ, систем та комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку;

— легалізація («відмивання») коштів злочинного походження. 2. Види злочинів транснаціонального поширення, які:

а) безумовно мають транснаціональний характер, а саме:

• контрабанда;

• торгівля людьми, органами або тканинами людини;

• міждержавні прояви корупції;

• незаконне ввезення мігрантів;

• міжнародний тероризм;

— транснаціональне відмивання доходів від злочинів та вкла­ дання їх у міжнародний тероризм та іншу міжнародну організова­ ну злочинну діяльність.

б) належать до злочинів організованої злочинності національ­ ного поширення (п. 1 «а» та «б»), але мають одну з ознак транс- національності, яка перетворює їх у прояви транснаціональної організованої злочинності.

Далі згідно з наведеною класифікацією викладаються особли­вості кримінологічної характеристики деяких видів злочинів, що належать до організованої злочинності, з урахуванням їх пошире­ності в Україні або високої міри суспільної небезпечності, а також залежно від наявності щодо них відповідної кримінологічної інформації. Розпочнемо з видів злочинів організованої злочин­ності, що мають національне поширення (у межах України).

339

Глава 4 ?**>*«'• '.^;т ^г'«->''•••'*••<•• >-.:<•••>

Бандитизм.

Цей злочин є одним із найбільш небезпечних загально-кримінальних проявів організованої злочинності. Протягом 1996-1999 рр. кількість проявів бандитизму стабільно коливалася близько 100 проявів. З 2000 р. почалося зменшення цього показ­ника (2000 р. - 81, 2001 р. - 84, 2002 р. - 67), найбільш помітне за останні чотири роки (2003 р. - 52, 2004 р. - 46, 2005 р. - 29, 2006 р. — 17). Таким чином, стабільне скорочення кількості фактів бандитизму привело до їх зменшення у 2006 р. більше ніж у 3,5 ра­зи проти 1998 р. Однак факти бандитизму залишаються високо не­безпечними. Деякі ознаки кримінологічної характеристики банди­тизму розглянув ще у 1998 р. В. В. Василевич¹. Більш повно дослідив її особливості В. В. Петров². Він встановив, що останні проявляються, по-перше, у деяких специфічних формах підго­товки до вчинення бандитських нападів. Окрім характерних і для інших проявів групової злочинності підготовчих дій, таких, як добір і підготовка учасників групи, її організаційне зміцнення, вивчення об'єкта нападу, встановлення зв'язків з іншими злочин­ними угрупованнями тощо, в банді здійснюються й інші заходи підготовки, пов'язані саме з бандитським способом вчинення зло­чину. Це, зокрема: навчання членів групи правил і засобів конспірації; більш детальне вивчення об'єкта нападу (режиму ро­боти, порядку та графіка надходження грошових коштів, умов їх охорони); вивчення можливостей підходу і особливо відходу з об'єкта за умов саме бандитського нападу (публічність, навко­лишній резонанс); спеціальне навчання навиків та способів робо­ти з металево-різальною апаратурою, застосування зброї, виготов­лення та використання засобів деблокування сигналізації, спеціальної техніки; попереднє вчинення інших злочинів з метою забезпечення бандитського нападу (викрадення автотранспорту,

¹ Василевич В. В. Боротьба з озброєними формами організованої злочинності корисливо-на- сильницької спрямованості: Автореф. дис.... капд. Іорид. наук. — К., 1998.

² Кондратьєв Я. Ю., Петров В. В. Про узагальнення результатів аналізу процесів щодо дій організованих бандитських формувань // Боротьба з організованою злочинністю і ко­ рупцією (теорія і практика). — 2000. — № 1; Петров В. В. Преступления организованпьіх групп й лица, их совершившиє, наиболее значимьіе криминологические признаки / Пра­ вові проблеми боротьби зі злочинністю: 36. праць дослідників проекту «А» Наук.-дослід. програми АПрНУ та НІЮ США. - X., 2002.

340

Організована злочинність та запобігання їй

заволодіння зброєю, крадіжки металево-різальної апаратури, за­пасних частин); моделювання дій кожного учасника банди за умов зміни обстановки, інших небажаних наслідків після нападу; виго­товлення фальшивих особових документів; облаштування сховищ для зберігання зброї, інших засобів вчинення нападу; встановлен­ня злочинних контактів з працівниками міліції, митниці, прикор­донниками за потреби переміщення цінностей за кордон тощо.

По-друге, виявлені відмінності, що мають особи, з яких фор­мується банда. До її складу все частіше залучаються раніше засу­джені, за останні роки їх питома вага збільшилася більш ніж удвічі (з 15 % до 39 %), а також фахівці вузьких спеціальностей, найбільше — технічних, з інформаційних технологій, а також із психології тощо. Фахівців нерідко стали залучати з інших банд, легальних технічних центрів на умовах подібних до сервісного лізингу. До складу банди залучаються переважно жителі міст, при­чому здебільшого не з того міста, в якому планується напад. І. В. Іваненко виявив, що до складу банди все рідше потрапляють (а потрапивши, довго не затримуються) особи, що зловживають алкоголем, наркотиками¹. Він же встановив, що банди частіше ор­ганізовуються у конформістському середовищі соціальне невлаш-тованих, проте життєво активних осіб. Переважна більшість банд в Україні створюється на підґрунті таких, що існували раніше, то­вариських, трудових, сусідських відносин, колишніх зв'язків по спільному відбуттю покарання.

По-третє, названі дослідники довели, що в бандах встановлю­ються та діють суворі правила дотримання конспірації. З метою їх забезпечення здійснюються спеціальні заходи, а саме: вивчаються методи діяльності оперативних працівників міліції; підтримується жорстка внутрішня дисципліна; контролюється зовні пристойний спосіб життя поза бандою; спілкування між її членам здебільшого здійснюється із застосуванням кодів, умовних жестів, всіляких шифрів; ведеться розвідувальна діяльність в органах внутрішніх справ та контррозвідувальна — у складі банди; удосконалюються засоби оперативно-технічного підтримання злочинної діяльності, в тому числі із застосуванням придбаної спеціальної техніки, через

Іваненко І. В. Бандитизм: Кримінологічне та кримінально-правовс дослідження: Автореф. Дис.... капд. юрид. наук. - Одеса, 2003. - С. 8.

341