- •Курс сучасної української кримінології: теорія і практика у 3 книгах.
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 "
- •Глава 2 '' - ' 1"-і''" "•і"!г' : •' •
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 • -••• •
- •§ 1. Сутність, поняття
- •Глава 3 ч
- •Глава 3 • • -; .......
- •Глава 3 . . .. . .,.,.,,•,• • • • ,,,-,. ... .-•.•••
- •Глава 3 .
- •Глава 3 •:
- •Глава 3 --«-.; ' - •:-.- ;
- •Глава 3 *"" • "'•' '"" "'•''" " ''"' '• '
- •Глава 3 ;, ,
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 ' '•' •
- •Глава 4 * •''' і-г-:і--.-!.''-'7 •• •-•••' ..,•'.— ••
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 ---• ••-'•• • •- • • : ••'• '
- •Глава 4 • .'пі"'.!»*"?!- • ••-••'»
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 •,,,,•••
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •1. Види злочинів організованої злочинності національного поширення:
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 - .-. -:- •• - --'•••- '•••,-••
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 ""
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 9
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Удосконалення кримінального, кримінально-процесуально го, адміністративного, цивільного законодавства;
- •Інформаційне забезпечення діяльності правоохоронних та інших органів, що беруть участь у боротьбі з організованою зло чинністю;
- •Заходи протидії різним формам негативного соціально-пси хологічного впливу на суспільство в інтересах організованої зло чинності;
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •6. Інституційне та функціонально-організаційне реформування системи правоохоронних органів, що мають здійснювати запобігання та протидію фактам організованої злочинної діяльності.
- •Глава 4 . • • .'
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 • !
- •Глава 5 / ••••.• • м
- •Глава 5
- •Глава 5 • '""•'• ' • ' '"•''' • • ' -•-•••.- ,.•..-••
- •Глава 5 -' ••
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5 '•' '"' •'""'"" ' " '• -':'" ' ••--•-.••• •
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 6 Злочинність неповнолітніх
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6 •!•'••-•••
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6 гг*-!'ї 'гг"!-*':'!1''"',-!*-
- •Глава 6 ; ••• '
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 7 Рецидивна злочинність
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •1. Засуджені, що визнали свою вину у вчиненні злочину та:
- •1.1. Розкаялися, у тому числі:
- •1.2. Не розкаялися:
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7 -;•; цн-'н',-- • /*
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7 '•
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7 ; ?
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 4. Особливості злочинності ув'язнених, ,
- •Глава 7 ' '"•
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •З недоліками організаційно-управлінської та оперативної діяльності установ позбавлення волі;
- •З криміногенним впливом кримінального середовища в ус тановах позбавлення волі.
- •Глава 7
- •1. Загальні заходи щодо усунення (нейтралізації) умов, які сприяють злочинності в установах позбавлення волі, в тому числі стосуються:
- •2. Спеціалізовані заходи щодо виявлення та запобігання ускладненню криміногенних ситуацій, в тому числі:
- •Глава 7
- •3. Спеціалізовані заходи щодо протидії кримінальній субкуль-турі, а саме:
- •Глава 7
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8 - .•.•..•и/.-п ••,•/••- - .-- • „ - ••
- •Глава 8
- •§ 3. Вплив психічних аномалій, що не виключають
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 9 Злочини, вчинені з необережності
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9 -
- •Глава 9
- •§2. Стан необережної злочинності.
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9 •і;
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
Глава 4
скоротилася на 24,4 %, у 2006 р. — ще на 32,3 %), і майже зовсім не виявлялися порушення законодавства про бюджетну систему, факти протидії законній господарській діяльності. Відсутність системних даних щодо кримінологічної характеристики організованої злочинної діяльності економічної спрямованості значною мірою зумовлена тим, що дослідники оминають цю тематику, навіть коли предметом дослідження, у тому числі на рівні докторської дисертації, були загалом економічна злочинність, її запобігання (В. М. Попович, О. Г. Кальман). Окремі елементи кримінологічної характеристики розглядуваних злочинів містяться у матеріалах уже згадуваного дослідження колективу Міжвідомчого науково-дослідного центру з проблем боротьби з організованою злочинністю (МНДЦ). Зокрема, у них наводиться інформація щодо об'єктів, типових схем, форм і механізмів, способів вчинення та особливостей проявів організованої злочинності у фінансово-кредитній сфері, паливно-енергетичному комплексі, господарській діяльності та сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж1. Ці дані, безперечно, становлять інтерес і можуть скласти основу для більш повного уявлення про інші елементи кримінологічної характеристики злочинів ОЗГ економічної та іншої підприємницької спрямовності.
Уявлення про напрямки, безпосередні предмети, способи, методи дослідження кримінологічної характеристики організованої злочинної діяльності економічної спрямованості та її окремих різновидів можна запозичити у працях російських кримінологів, які приділили цим питанням значно більше уваги, організували їх комплексне вивчення. Прикладом такої роботи може бути дослідження, проведене ще наприкінці 90-х років колективом учених Московського інституту МВС Росії, в якому взяли участь не лише кримінологи, а й соціологи, психологи, застосовувалися новітні інформаційні технології. Увага зосереджувалася на аналізі організованої злочинної діяльності у сфері фінансів та інвестицій.
1 Психологічні особливості організованих злочинних об'єднань (використання психологічних знань у протидії організованій злочинності): Наук.-практ. посіб. / За ред. Я. Ю. Кои-дратьєва, С. Д. Максимсика, Б. В. Ромапкжа. — К., 2002. — С. 62-97.
330
Організована злочинність та запобігання їй
Незважаючи на те, що з часу дослідження минуло 10 років, багато його положень, висновків, рекомендацій і досі не втратили своєї актуальності, в тому числі для України. Може бути, зокрема, запозичений структурний аналіз організованої злочинної діяльності у зазначеній сфері, визначення типів структурної організації злочинних формувань. Серед них виокремлені та охарактеризовані у кримінологічному, соціологічному, фінансовому аспектах такі типи останніх, як вогнище (рос. — «очаг»), ансамбль, центр, мережа, а також мережеві структури і зв'язки між ними, у тому числі міжнародні, та п'ять рівнів — від первинного до транснаціонального — руху та обігу кримінальних грошових засобів1. У більш пізній період детальному вивченню кримінологічної характеристики організованих форм економічної злочинності приділяли увагу багато російських кримінологів. Широкий аналіз результатів цих досліджень з формулюванням узагальнених пропозицій щодо класифікації цих форм, причин їх кримінальної організованості, страхових ризиків останньої, механізмів стійкості та прикриття, включаючи мафія-методи, основних напрямків діяльності тощо, завершенням чого стала пропозиція про виділення в окремий кримінологічний різновид організованої економічної злочинності, здійснив Р. В. Кіданов2.
Кримінологічна характеристика будь-яких злочинів містить інформацію про причини й умови їх вчинення, здобуту в результаті кримінологічного аналізу конкретних злочинів, здебільшого на підставі дослідження кримінальних справ відповідної категорії. Це положення повною мірою стосується й злочинів, що належать до організованої злочинної діяльності, вивчення їх причин і умов. На жаль, поки що відсутні зібрані та проаналізовані у такий спосіб системні узагальнені дані про причини й умови цих злочинів. Відсутність останніх пов'язана, на наш погляд, з трьома обставинами: по-перше, мало проводиться кримінологічних досліджень загалом стосовно організованої злочинності; по-друге, при прове-
Оргапизовапная прсступность й частньїе инвестиции: Учебиое пособис / Под. общ. ред. В. Й. Попова, А. С. Овчинского. - М., 1998. - С. 208-226.
Кидапов Р. В. Организоваїшьіе формьі зкономической прсступности // Інформаційний бюлетень МНДЦ. - 2003. - № 8 . - С. 110-126.
331
Глава 4 • ": і!*"'-;-"" ~' •••••• •-.•:••••••
денні останніх до їх предмета рідко включають дослідження причин і умов злочинів цього виду; по-третє, і перше, і друге значною мірою зумовлене нерозробленістю методологічних основ вивчення організованої злочинності, передусім невизначеністю її поняття. Стосовно останнього, як зазначалося, існують принципово різні підходи й уявлення.
Перший підхід ґрунтується на сучасному кримінально-правовому визначенні, згідно з яким організовану злочинність становлять злочини, вчинені угрупованнями, що являють собою особливі форми співучасті та мають певні організаційні ознаки, відображені у частинах 3 та 4 ст. 28 КК. За такого підходу дослідженню піддаються головним чином організовані угруповання, їх організаційні ознаки, а не вчинювані ними злочини, особливості останніх, у тому числі їх специфічні (відмінні від інших категорій злочинності) причини й умови. При застосуванні такого підходу висвітлюються головним чином соціально-економічні та політичні передумови, а не причини й умови злочинів, віднесених до організованої злочинності1, як детермінанти останніх називаються процеси, явища, прояви, факти, які відіграють детермінуючу роль стосовно злочинності загалом або її економічного різновиду і які не є специфічними чинниками щодо організованої злочинної діяльності2.
Другий підхід ґрунтується на розумінні того, що злочини, які належать до організованої злочинності, складають у сукупності особливий феномен, який відрізняється від іншої («звичайної») злочинності не лише і не в першу чергу організаційними формами вчинення, а іншими предметними ознаками. Деякі з них відомі й «звичайній» злочинності, але для організованого її різновиду вони стають визначальними. До таких ознак, як зазначалося, передусім відносять: вчинення злочинів у формі групової організованої діяльності, яка, як правило, здійснюється у вигляді промислу, часто у ринкових відносинах; спрямування останнього на отримання значних та надвисоких прибутків, їх легалізацію в офіційну еко-
1 Курс кримінології: Особлива частина: Підруч. у 2-х кн. — Кн. 2 / За заг. рсд. О. М. Джу- жи. — С. 13—15.
2 Кримінологія: Загальна та Особлива частини / За заг. рсд. І. М. Даньшипа. — С. 223-226.
332
Організована злочинність та запобігання їй
номіку; організація системи надійного забезпечення діяльності через застосування актів насильства, підкупу, шантажу, загалом підкорення своїм інтересам структур влади і правоохорони. За такого підходу як безпосередні детермінанти організованої злочинної діяльності мають бути виявлені процеси, явища, факти, прояви, інші чинники, що відіграють роль причин і умов, які зумовлюють саме названі її особливості та ознаки, тобто є специфічними лише для організованої злочинності. Через те, що кримінологічні дослідження організованої злочинності, які є загалом нечисленними, майже не проводяться для з'ясування саме специфічних для неї чинників, наукова інформація із зазначених питань публікується дуже рідко. За відсутністю чи недостатністю конкретного емпіричного матеріалу така інформація подається переважно у вигляді узагальнених висновків і має фактично гіпотетичний характер. Проте й у такому вигляді вона є, безсумнівно, корисною тому, що стосується саме специфічного предмета — чинників організованої злочинної діяльності, орієнтує дослідників щодо безпосередніх об'єктів кримінологічного пошуку й аналізу. Така публікація мала місце ще у 2001 р. і стосувалася чинників організованих форм економічної злочинності. Щодо розуміння останньої та її чинників зокрема, вказувалося, що «організована злочинність у будь-яких своїх проявах є насамперед злочинним бізнесом, в основі якого — економічні причини. Деформації економічної свідомості, будучи основними причинами вчинення організованих злочинів у сфері економіки, на рівнях групової та індивідуальної свідомості найчастіше виявляються у різновидах користі»1. Далі були названі умови, які сприяли розквіту саме економічної організованої злочинності і призвели до того, що сучасна економіка (це стосується й України. — А. 3.) базується переважно на неекономічному суперництві корпоративно-бюрократичних структур (кланів), зіткненні їх владного і регулюючих впливів, розколі економіки на сильно- і слабокорпоратизовані сектори, де перший через монополізм, насамперед у ринкових відносинах, має вирішальні маси ресурсів, бюрократично-корпоративну владу,
Бут В. В. Детермінація організованих форм економічної злочинності // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). — 2001. — № 4. — С. 63.
333