Тема 2 : облік власного капіталу банку
Мета заняття: ознайомитись із структурою власного капіталу банку, особливостями організації його обліку, із рахунками першого, третього та п'ятого класу Плану рахунків.
Питання для розгляду
Склад і оцінка капіталу банку.
Порядок формування статутного капіталу банку.
Порядок обліку емісійних різниць.
Облік розрахунків з акціонерами банку.
Облік субординованого боргу та інших статей додаткового капіталу.
Законодавчі та нормативні акти
Закон України „Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000 р. № 2121-ПІ (із змінами).
Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затверджена постановою Правління НБУ від 21.11.1997 р. № 388.
Інструкція з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами установ комерційних банків України, затверджена постановою Правління НБУ від 30.12.1997 р. № 466.
4. Інструкція з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів банків України, затверджена постановою Правління НБУ від 11.12.2000 р.№475.
Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затверджена постановою Правління НБУ від 28.08.2001 р. № 368.
Положення про формування коригуючих проводок, що здійснюються банками України, затверджене постановою Правління НБУ від 09.10.2001р.№427.
1. Склад та оцінка капіталу банку
Формування статутного капіталу банку здійснюється згідно із Законом України „Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000 р. № 2121-III (із змінами).
Капітал є залишковою вартістю активів банку після вирахування всіх його зобов 'язань.
Статутний капітал - це сплачений та зареєстрований підписний капітал банку.
Банки в Україні створюються у формі акціонерних товариств, товариств з обмеженою відповідальністю або кооперативних банків. Статутний капітал банку формується за рахунок власних коштів акціонерів або пайових внесків засновників банку у грошовій формі.
Статутний капітал державного банку на 100% належить державі. Державний банк створюється за рішенням Кабінету Міністрів України. При цьому витрати на формування статутного капіталу передбачаються в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Капітал банку разом з його зобов'язанням є джерелом коштів для створення активів. При цьому базові принципи діяльності банку не передбачають розмежування активів за джерелами їх формування або їх реальними власниками.
Ситуація змінюється в разі ліквідації банку. В цьому випадку претензії до активів стосовно черговості їх погашення переділяються на дві групи: претензії кредиторів, які задовольняються в першу чергу; претензії акціонерів.
Відповідно до Закону України „Про банки і банківську діяльність" та Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої постановою Правління НБУ від 28.08.2001 р. № 68, регулятивний капітал банку (власні кошти) складається з основного та додаткового капіталу.
Основний капітал або капітал 1-го рівня, містить:
фактично сплачений зареєстрований статутний капітал;
розкриті резерви або збільшені за рахунок нерозподіленого прибутку дивіденди, направлені на збільшення статутного капіталу;
емісійні різниці;
резервні фонди, що створюються згідно із законами України;
загальні резерви, що створюються під невизначений ризик при проведенні банківських операцій;
прибуток минулих років;
прибуток минулих років, що очікує затвердження.
До додаткового капіталу банку (капіталу 2-го рівня) належать:
резерви під стандартну заборгованість інших банків;
резерви під стандартну заборгованість клієнтів за кредитними операціями банків;
результат переоцінювання статутного капіталу з урахуванням індексу девальвації та ревальвації гривні;
результат переоцінювання основних засобів;
прибуток поточного року;
субординований борг, що враховується до капіталу.
Субординований борг - це позика (забезпечена або незабезпечена), яка відповідно до угоди не може бути взята з банку раніше п'яти років, а у випадку банкрутства чи ліквідації повертається інвесторові після погашення претензій усіх інших кредиторів.
Усі статті основного й додаткового капіталу, крім резервів під стандартну заборгованість інших банків та резервів під стандартну заборгованість клієнтів за кредитними операціями банків і субординованого боргу, обліковуються за рахунками 5-го класу Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України.
Облік ґрунтується на концепції джерела. Кожне джерело капіталу відображається в обліку окремо. За таким підходом у 5-му класі Плану рахунків вирізняють три розділи рахунків:
Розділ 50 - Статутний капітал та інші фонди банку;
Розділ 51 - Результати переоцінки;
Розділ 59 - Результат поточного року.
Розділ 50, у свою чергу має такі групи:
„Статутний капітал банку";
„Емісійні різниці;
„Загальні резерви та фонди банку";
„Результати минулих років";
„Результати звітного року, що очікують затвердження". Рахунки 5-го класу можуть кореспондувати з розрахунками
дебіторської та кредиторської заборгованості, окремими рахунками 3-го класу та рахунками готівкових коштів або кореспондентським рахунком лише у разі сплати дивідендів та отримання внесків від акціонерів. У всіх інших випадках рахунки 5-го класу кореспондують між собою.
Кошти, залучені на умовах субординованого боргу, стосовно яких отримано дозвіл Національного банку на врахування їх до капіталу банку, обліковуються за рахунком 3660 „Субординований борг банку".