7. Зустрічна звірка

Зустрічна звірка представлена як один із способів отримання податковими органами інформації, необхідної для виконання ними своїх функцій з контролю за дотриманням податкового і непо¬даткового законодавства.

Слід сказати, що будь-яких обмежень щодо кола тих питань, з яких можуть проводитися зустрічні звірки, ПК [1] не встанов¬лює. Це можуть бути як питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів, так і питання дотримання законодавства у сфері прове­дення розрахункових та касових операцій, виробництва і обігу підакцизних товарів тощо. Проте, враховуючи, що аналіз документів — це все-таки спосіб перевірки переважно податкових питань, навряд чи предметом зустрічної звірки стануть питання застосування розрахункових і касових операцііі, дотримання законодавства про патентування та ліцензування тощо.

7.1. Порядок проведення зустрічних звірок

Порядок проведення звірок [40], як це й було передбачено ПК [1], встановив Кабмін. Який загальний алгоритм проведення зустрічної звірки?

Згідно з п.2 Порядку проведення звірок [40] необхідність у здійсненні цього контрольного заходу виникає в тому разі, якщо:

1. під час перевірки іншого платника податків у податкового органу виникли сумніви стосовно факту здійснення тих чи інших операцій;

2. існують розбіжності задекларованих у деклараціях з ПДВ показників податкового кредиту та податкових зобов’язань.

У разі виникнення однієї із зазначених обставин орган державної податкової служби (ініціатор), який проводив перевірку і виявив одну з наведених вище обставин, надсилає до податкової на обліку в якій перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих під час перевірки даних. Якщо такий суб'єкт господарювання пере¬буває на обліку в тій самій податковій, що й платник податків стосовно якого проводиться перевірка, або вони знаходяться в межах одного населеного пункту, зустрічна звірка проводиться тим же податковим органом, що й перевірка, під час якої виникла необхідність у зіставленні даних.

Податковий орган, який проводить зустрічну звірку, в її ме¬жах називається виконавцем. За наявності інформації, для отри¬мання якої надіслано запит ініціатором, та її документального підтвердження, він складає довідку та передає її податковому органу — ініціатору зустрічної звірки.

Як зазначено в Порядку проведення звірок [40], у разі від¬сутності запитуваної ініціатором інформації виконавець надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її докумен¬тальне підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим лис¬том з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому пред¬ставникові під розписку. Строк надання відповіді на такий за¬пит — один місяць.

Проте на практиці таке повноваження податкових органів вилилося в те, що платники податків отримують запити з вимогами надати надзвичайно широкий перелік документів, що, думку, суперечить початковій ідеї зустрічних звірок, які не мають статусу перевірок. Так, із самого визначення зустрічної звірки виходить, що запитуватися повинна виключно та інформація, яка безпосередньо стосується тієї чи іншої операції, факт здійснення якої між суб'єктами господарювання — це необхідність підтвердити або спростувати.

Більш того, цілком можливо, що в задумах законодавця від самого початку і не було надавати податковим органам можливість вимагати інформацію та її документальне підтвердження від платників податків у рамках зустрічних звірок, оскільки такі повноваження надто вже наближаються до документальної невиїзної перевірки. До того ж, абзац третій п.73.3 ПК [1] наводить виключний перелік підстав, за наявності яких податковий орган може звернутися до платника податків з письмовим запитом про надання інформації. Це:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного за¬конодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії ле¬галізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Цю підставу, як ми розуміємо, для направлення запиту під час зустрічної звірки використано бути не може, оскільки йдеться про підозри щодо іншого платника податків, а не того суб'єкта, який виступає адресатом запиту;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок.

Ця підстава зі зрозумілих причин також не підходить;

3) в інших випадках, визначених ПК [1].

Як бачимо, випадки, при яких податковий орган може надіслати платнику податків запит про надання інформації, мають бути передбачені Кодексом, а не підзаконними актами. ПК [1] ж свідомо виділяє зустрічні звірки в самостійний спосіб отримання інформації, паралельний з направ­ленням запитів та регулярним отриманням інформації від платників податків шляхом здавання ними передбаченої законодавством звітності. Це, на наш погляд, також свідчить про те, що у законодавця не було намірів надавати податковим органам повноваження надсилати інформаційні запити під час зустрічних звірок. Проте це, на жаль, зробив Кабмін. І доки Порядок проведення звірок [40] у цій частині залишатиметься чинним, платникам податків, які не мають бажання вступати в судові спори, все ж краще відповідати на запити, що надходять від податкових органів.

Інша річ, що зміст таких відповідей може бути різним. Зовсім необов’язково надавати податковому органу абсолютно всі документи з того широкого переліку, який він може навести в запиті.

Вказавши на те, що зв'язок із фактом, що встановлюється під час зустрічної звірки, мають тільки певні документи, платник податків може обмежитися наданням лише копій таких останніх.

Слід зауважити, що ПК [1] не вказує, якими можуть бути наслідки проведення зустрічної звірки для платника податків, у якого запрошувалася інформація. На нашу думку, в разі відмови такого суб'єкта надати запитувані документи сама по собі така відмова підставою для проведення позапланової перевірки не є.

Річ у тім, що підставою для позапланової перевірки є вияв¬лення за наслідками перевірок інших платників податків фактів що свідчать про можливі порушення суб'єктом господарювання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за до¬триманням якого покладено на органи державної податкової служби, але тільки за умови, що платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит податкового органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

У випадку зустрічної же звірки йдеться не про порушення з боку платника податків, якому надсилається запит, а про можливі порушення з боку суб'єкта, щодо якого вже проводиться перевірка. Крім того, строк надання відповіді на запит під час зустрічної звірки — 30 днів, замість зазначених у наведеній під¬ставі 10 робочих.

Інша річ, що ненадання документів може бути розцінене подат-ківцями як «виявлений у ході перевірки інших платників податків факт, що свідчить про можливі порушення платником податків законодавства». От тоді податковий орган повинен надіслати запит з вимогою надати пояснення та їх документальні підтвердженні протягом 10 робочих днів і вже відсутність відповіді на такий запит буде підставою для проведення позапланової перевірки.

Але вважаємо, є інша загроза. Податковий орган відмову від надання документів, що запитуються під час зустрічної звірки, може спробувати кваліфікувати як ненадання платником податків контролюючим органам копій документів при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених Кодексом, із застосуванням штрафу у розмірі 510 грн., а при повторному протягом року порушенні - 1020 грн. (п. 121.1 ПК [1]).