6. Податковий контроль

Податковий контроль  система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється контролюючим органами та органами стягнення. Органи Служби безпеки України, внутрішніх справ, податкової міліції, прокуратури та їх службові (посадові) особи не можуть брати безпосередньої участі у проведенні перевірок, що здійснюються контролюючими органами, та проводити перевірки суб’єктів підприємницької діяльності з питань оподаткування.

Способи здійснення податкового контролю

1. ведення обліку платників податків;

2. інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби;

3. перевірок та звірок, а також перевірок щодо дотримання законодавства,

Облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності державної податкової служби  комплекс заходів із збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання органами державної податкової служби покладених на них функцій та завдань

Тема 3. Податок на додану вартість

1. Економічна сутність та елементи ПДВ.

2. Порядок та особливості реєстрації платників податків.

3. Визначення операцій, що є об'єктом оподаткування.

4. Порядок визначення суми ПДВ до сплати в бюджет.

5. Податкова накладна

1. Економічна сутність та елементи пдв

ПДВ являє собою частину новоствореної вартості і є непрямим податком, що сплачуються до Держбюджету на кожному етапі виробництва товарів, виконання робіт, надання послуг.

Платниками податку є:

1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку;

2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;

3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню,

4) особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи;

5) особа  управитель майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість щодо господарських операцій, пов’язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном.

6) особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання,

7) особа, що уповноважена вносити податок з об’єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності.

Об’єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України;

в) імпорт;

г) експорт;

д) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів  дата оформлення митної декларації.

У разі постачання товарів або послуг з використанням торговельних автоматів, що не передбачає наявності касового апарата, датою виникнення податкових зобов'язань вважається дата виймання з апарату грошової виручки.

У разі ввезення товарів на митну територію України - дата подання митної декларації для митного оформлення.

Ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах:

а) звичайна ставка - 17 відсотків;

б) пільгова ставка - 0 відсотків.

Звітний (податковий) період:

- один календарний місяць,

- календарний квартал - за бажанням платника, який має право на застосування нульової ставки податку на прибуток (з 1 квітня 2011 року до 1 січня 2016 року), а також платники податку, які сплачують єдиний податок.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

База оподаткування операцій з постачання товарів, ввезених на митну територію України, визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче митної вартості товарів, з якої були визначені податки і збори, що справляються під час їх митного оформлення, з урахуванням акцизного податку та ввізного мита, за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів/послуг. Перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за офіційним курсом НБУ на день подання митної декларації.

Деякі особливості визначення бази оподаткування.

1. Вартість зворотної тари,до бази оподаткування не включається. У разі якщо більше ніж 12 календарних місяців тара не повертається відправнику, її вартість включається до бази оподаткування отримувача

2. Якщо платник податку здійснює комісійну торгівлю вживаними товарами, що придбані в осіб, не зареєстрованих як платники податку, базою оподаткування є комісійна винагорода такого платника податку.

3. Для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів

4. У разі якщо формою оплати по договору є вексель, базою оподаткування є договірна вартість (не номінал) без урахування дисконтів та збільшена на суму процентів, нарахованих на суму векселя

5. Уразі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку (крім випадків їх знецінення чи псування через форс-мажор), така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості. Якщо після ліквідації отримуються комплектувальні вироби, складові частини, компоненти або інші відходи, які оприбутковуються на матеріальних рахунках з метою їх використання в господарській діяльності платника, на такі операції не нараховуються податкові зобов'язання