20

Книжка розрахована на педагогів-практиків, методистів, науковців, викладачів та студентів педагогічних навчальних закладів, а також батьків.

© Міністерство освіти України, 1998 Ш Академія педагогічних наук України, 1998 © Журнал "Дошкільне виховання”, 4999

Новому поколінню - нову стратегію виховання

З розпадом тоталітарної імперської системи відходить у минуле і догматична ідеологія з її авторитарно-дисциплі­нарною педагогікою. На зміну має прийти життєздатна, високодуховна ідеологія доброти і правди з особистісно орієнтованою моделлю виховання. Наша молода країна пот­ребує справжніх мудрих господарів, вільних від страхів і ате­їзму, вкарбованих стереотипів і комплексів меншовартості. Перед вітчизняною педагогікою постало завдання розроб­ки принципово нової стратегії виховання, створення дер­жавного Базового компонента освіти наймолодших. Протя­гом двох років редакція ознайомлювала читачів з ходом цієї роботи. У заочній науково-практичній конференції, оголо­шеній журналом, брали участь і вчені, і педагоги-практики. їхня активність засвідчила величезну зацікавленість в онов­ленні дошкільної освіти і сприяла творчій копіткій роботі ко­лективу авторів.

І ось 28 жовтня 1998 року питанню про “Базовий ком­понент дошкільної освіти в Україні” було присвячене спіль­не засідання Колегії Міністерства освіти України і Пре­зидії АПН України. Результатом стало затвердження цього доленосного документа, як передбачено Законом України “Про освіту” та державною програмою реформування осві­тянської галузі.

Пропонуємо увазі читачів матеріали спільного засідання Міністерства освіти та Академії педагогічних наук України, рішення Колегії про прийняття документа, самий текст “Ба­зовою компонента дошкільної освіти в Україні”, а також ко­ментарі до нього.

Сподіваємося, що серед наших читачів не буде байду­жих, адже за своєю концепцією Базовий компонент розра­хований на людей ініціативних, патріотів Батьківщини, котрі плекатимуть нове покоління громадян незалежної правової держави.

Документ, що захищає дитинство

З виступу заступника міністра освіти

О. Я. САВЧЕПКО на спільному засіданні Колеги Міносвіти і Президії

АПН України 28.10.98

Дошкільна освіта існує як самостійна система у галузі ос­віти і є обов’язковою складовою неперервної освіти в Укра­їні. Вона гармонійно поєднує сімейне та суспільне вихован­ня і покликана підготувати дитину до активного суспільнокорисного життя, подальшого навчання.

Найпершим суспільним середовищем для дитини є дош­кільний заклад, основне призначення якого — соціальна адап­тація до умов життя в товаристві незнайомих дітей і дорос­лих, виховання ціннісного ставлення до навколишнього, при­роди, людей, самої себе. Саме дитячий садок має забезпе­чити фізичне, психічне здоров’я дитини, її різнобічний гар­монійний розвиток, набуття життєвого досвіду, стати своє­рідним посередником між сім’єю та широким світом.

Сьогодні статус дошкільного закладу опинився у безпосе­редній залежності від якості освіти, яку він забезпечує, і думки батьків. Простежується тенденція до пошуку осмислених орі­єнтирів, нових освітніх форм, які визначають своєрідність, “своє обличчя” кожного закладу.

Також чимало сімей хочуть і мають можливість виховувати, навчати, розвивати своїх дітей удома, але не завжди знають, як це робити, тому виникає потреба допомогти родині в цьому.

Зважаючи на це, актуальною стала розробка документа, покликаного чітко окреслити зміст та об’єм освіти, оволо­діння яким дасть змогу говорити про певний освітній рівень, досягнутий дитиною на життєвому шляху.

Розробка Базового компонента надзвичайно актуальна са­ме сьогодні, коли відбувається виживання державної дош­кільної освіти, йде інтенсивний пошук можливостей її збере­ження та вдосконалення.

У Державній національній програмі “Освіта” (Україна XXI століття) вперше постало питання про необхідність визна­чення державного стандарту дошкільної освіти. Це підтверд­жено й Законом України “Про освіту”.

Метою розробки Базового компонента дошкільної освіти є визначення вимог до змісту, рівня та обсягу дошкільної ос­віти, які є основою оцінки певного освітнього рівня, встанов­лення норм, які узгоджують інтереси дитини й потреби сус­пільства щодо освіченості особистості.

Базовий компонент не відкидає все знайоме, стале, звич­не, продуктивне. Його призначення — узагальнити найкра­ще, що напрацьовано в науці та практиці останнім часом, уникнути перевантаження дитини частковими й випадкови­ми знаннями, подбати про її різнобічний розвиток відповід­но до віку, забезпечити кожній дитині не нижчий за мінімально достатній рівень розвитку та соціальної адаптації.

Об’єктом стандартизації у представленому документі виступає зміст освіти, знання, уміння і навички, яким по­винна оволодіти дитина на межі дошкільного і молодшого шкільного віку.

Свідомий вибір назви “Базовий компонент дошкільної ос­віти”, а не “Стандарти” обумовлений тим, що вибране по­няття гнучкіше і ширше, яке фіксує самоцінність первинного, основного, тобто базового досвіду для подальшого станов­лення, підкреслює, що це лише складова загального роз­витку особистості.

Зміст Базового компонента відображає тенденції до гума­нізації дошкільної освіти, збалансоване співвідношення між розумовим, фізичним та соціальним розвитком дитини, орі­єнтує на виховання цілісної особистості, здатної до самови­раження, необхідність забезпечити дитині свободу вибору, захист її гідності.

Базовий компонент дошкільної освіти побудовано за сфе­рами життєдіяльності, що характеризують специфіку дош­кільного дитинства, коли пріоритетним є розвиток і вихован­ня, залучення дитини до різних видів діяльності, де задіяні її фізичний, психологічний та соціальний потенціали. Неодмін­ною умовою життєдіяльності є-забезпечення гармонії між фі­зичним, емоційним, моральним, вольовим, соціальним та ін­телектуальним розвитком.

Зміст кожної сфери містить у собі два блоки: світосприй­мання — це знання і уявлення, якими володіє дитина, і влас­не діяльність — це вміння дитини користуватися набутим дос­відом у повсякденному житті, тобто її вміння та навички.

Що відрізняє Базовий компонент дошкільної, освіти від стандартів інших освітніх рівнів, то це велика питома вага виховних аспектів, що підкреслює специфіку дошкільного ві­ку. Дитина виходить за межі вузького сімейного кола, почи­нає контактувати з незнайомими дітьми, дорослими, у неї з’являються елементарні обов’язки, зростають самосвідо­мість та усвідомлення власного “Я”, формується внутрішня позиція щ<5до навколишнього, з’являється здатність усвідом­лювати дії та вчинки.

Не слід відокремлено розглядати кожну зі сфер, вони вза­ємопов’язані і в цілісній та специфічній відмінності подають портрет шкільної зрілості та психологічної готовності дитини до навчання.

Так, сфера “Природа” формує елементарний природодоцільний світогляд, усвідомлення дитиною себе як частки природи.

Сфера “Культура” вводить її у світ практичної та духовної діяльності людини, розвиває потребу в реалізації власних творчих здібностей, культивує інтерес до надбань національ­ної та світової культур.

Сфера “Люди" формує соціальну компетентність, навчає поводитися в межах припустимої поведінки, оволодівати куль­турою спілкування.

Сфера “Я сам” відкриває світ власного життя, допомагає співвіднести бажання з можливостями, привертає увагу до особливостей свого фізичного, психічного та соціального роз­витку. Чотири сфери життєдіяльності мають стати основою змісту програмно-методичного забезпечення Базового ком­понента.

Належним чином висвітлено питання національного вихо­вання. Воно розглядається як соціо-моральна проблема і розкривається через засвоєння дитиною рідної мови, прилучення до національних традицій, виховання любові до рідного краю, своєї родини, домівки.

У дошкільному віці розвиваються різні властивості — одні з них матимуть значення лише як основа, своєрідна заготовка для майбутнього, інші зберігатимуть своє значення для всьо­го подальшого розвитку. Тому найближчі завдання формування якостей, безпосередньо пов’язаних із шкільним навчанням, не повинні заступати фундаментального значення дошкільно­го дитинства для формування різнобічно розвиненої особистості, реалізації нею свого особистісного потенціалу.

Забезпечити наступність — не означає підтягнути дошкіль­ника до школи або знизити вікову планку його включення в організаційний навчальний процес.

Базовий компонент дошкільної освіти розрахований на на­уковий загал. Він ставить вимоги до змісту освітніх програм, професійної компетентності педагогів, організації розвивального середовища.

Документ не розкриває динаміку та особливості вікового й індивідуального оволодіння ДІТЬМИ різних сфер життєдіяльності. Про це йтиметься в програмно-методичних розробках, до­датках до діючих програм, методичному забезпеченні тощо.

Базовий компонент дошкільної освіти — це зведення норм і положень, що визначають державні вимоги до рівня освіче­ності і вихованості дитини дошкільного віку. Він визначає су­марний кінцевий показник компетентності дитини на час її виходу з дошкільного віку і вступу до школи; забезпечує єд­ність освітньо-виховного простору, є основою для створен­ня варіантних програм.

Просимо Колегію розглянути запропонований матеріал і прийняти відповідне рішення, проект якого додається.