Тема 10. Статистика робочої сили і робочого часу

З даної теми планується лише одна лекція. Отже більшість питань і практичні аспекти теми студент розглядатиме самостійно.

При вивченні розділу теми: “Статистика робочої сили й робочого часу” студентові варто звернутися до тематичної навчально-методичної розробки «Строчихин Ю.Ф. Статистика предприятия с основами социально-экономической статистики. Тема «Статистика рабочей силы и рабочего времени». Методические рекомендации для самостоятельной работы и задания для индивидуальных занятий. - Полтава: РИО ПолтУПКУ, 2005 р.». У названій учбово-методичній розробці розглянута методика обчислення показників статистики робочої сили й робочого часу на підприємствах і наведені рішення типових завдань.

З даної теми планується виконання студентами самостійної роботи за індивідуальними завданнями у вигляді аналізу статистичної звітності форм №1-ПВ “Звіт з праці” та №3-ПВ “Звіт про використання робочого часу”. Варіанти завдань та альбоми статистичної звітності студент отримує на кафедрі статистики.

Питання для самостійної підготовки:

1.Основні статистичні показники чисельності та руху персоналу фірми.

1. Поняття облікової і розрахунок середньооблікової чисельності штатних працівників;

2. Середньооблікова чисельність працівників в еквіваленті повної зайнятості;

3. Необхідний та надлишковий оборот робочої сили;

4. Відносні статистичні коефіцієнти руху кадрів.

5. Статистичний аналіз використання чисельності працівників. Відносна економія (перевитрата) чисельності робітників.

2. Робочий час та його використання. Фонди робочого часу.

3.Статистичні показники для характеристики продуктивності праці.

4.Вивчення динаміки продуктивності праці і трудомісткості продукції та їх впливу на обсяги виробленої продукції.

Література: 5; 6; 7; 9; 12; 13.

Термінологічний словник

Продуктивність праці – це показник ефективності використання робочої сили. У вузькому смислі під продуктивністю праці розуміють виробіток продукції одним працюючим за одиницю часу.

Трудомісткість - робочий час, що витрачається на виготовлення одиниці продукції.

В залежності від одиниць вимірювання випущеної продукції показники виробітку бувають: натуральні, умовно-натуральні та вартісні.

Методичні рекомендації до розв’язання типових задач з теми

Натуральні показники рівня виробітку обчислюються тільки для однорідної продукції за формулами:

W_i = ; = ;

Вартісні показники рівня виробітку залежать від зміни цін на цю продукцію, тому за періодами часу вони обчислюються в однакових (порівнянних) цінах:

W_i = = ; = ;

де W_і – виробіток по продукції і-го виду;

q_і – кількість виробленої продукції і-го виду;

Т_і – витрати робочого часу за період, або середньооблікова чисельність персоналу підприємства;

Q_і – вартість і-го виду виробленої продукції;

Р_і – ціна і-го виду продукції (порівнянна в динаміці);

∑q_і - підсумок за кількістю виробленої однорідної продукції;

∑q_ір_і – загальна вартість усієї виробленої продукції (однорідної і неоднорідної);

- середній виробіток за усіма видами продукції.

Трудомісткість (t) визначається, як показник обернений до виробітку

t= ; t= ; t_i= ; = ; =

Динаміка продуктивності праці за одним окремим видом виробів вивчається з допомогою індивідуальних індексів виробітку. Виробіток знаходять у натуральному вираженні.

і_w = = : або

Загальні індекси середнього виробітку обчислюються за традиційною методикою індексів середнього рівня якісного показника.

Оскільки більшість продукції не є однорідною, то на практиці широко використовуються загальні індекси виробітку, виміряного у вартісному вираженні.

= :

Трудомісткість для любих видів продукції вимірюється в людино-годинах і є показником більш однорідним, ніж виробіток, тому за кількома видами неоднорідної продукції обчислюються трудові індекси продуктивності праці (як обернені індекси трудомісткості).

а) оскільки продуктивність праці є оберненим показником до трудомісткості, то агрегатний індекс продуктивності праці можна обчислити так:

І_w = =

Таке обчислення можливе на виробництвах, де ведеться окремий облік витрат робочого часу на кожен вид випущеної продукції.

б) загальний індекс виробітку по неоднорідній продукції можна обчислити і як середній арифметичний зважений із індивідуальних індексів виробітку за окремими видами виробів

І_w =

Показники середнього виробітку обмежені часом. Обчислюються середні рівні виробітку за одну людино-годину, один людино-день, за звітний період на одну особу.

_{ГОДИННИЙ} =

_ДЕННИЙ = = _ДН • _ГОД

_ПЕРІОД =

Між переліченими показниками є зв’язок

_ПЕРІОД = _n • _ДН • _ГОД = • •

Обчислюється окремо виробіток усього персоналу підприємства (працівників) та лише робітників, між цими показниками є зв’язок.

= *

Вплив окремих факторів на загальний середній виробіток персоналу за період визначається методом абсолютних або відносних різниць. Наприклад:

а) Зміна виробітку персоналу під впливом частки (d) робітників

∆Wn_d = (d₁- d₀) • Wp₀ або ∆Wn_d = Wn₀ • (i_d - 1)

б) Зміна виробітку персоналу під впливом виробітку робітників

∆Wn_Wp = (Wp₁ –Wp₀) • d₁ або ∆Wn_Wp=Wn₀ • i_d • (i_Wp- 1)

Заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, в грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов робіт, що виконуються, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці і господарської діяльності підприємства.

Витрати на оплату праці складаються із:

- основної заробітної плати, тобто винагороди за виконану роботу у відповідності із встановленими нормами праці (нараховується за відрядними розцінками, тарифними ставками та посадовими окладами та інш.); що компенсуються за рахунок поточних витрат (собівартості);

- додаткової заробітної плати, тобто винагороди за працю понад встановлених норм, за трудові успіхи, винахідництво, особливі умови праці та інш. Включає надбавки і доплати до тарифних ставок та посадових окладів у розмірах передбачених діючим законодавством, премії, що виплачуються за основними системами преміювання, надбавки за вислугу років та стаж роботи, оплата щорічних та додаткових відпусток та інш. Ці витрати компенсуються переважно за рахунок поточних витрат;

- інших заохочувальних та компенсаційних виплат, тобто доплат, надбавок і премій, що виплачуються понад розміри передбачені діючим законодавством. Ці витрати компенсуються переважно за рахунок прибутку підприємства.

Статистична звітність форми № 1 – ПВ “Звіт з праці” містить показники витрат на оплату праці в сумах “брутто” (включаючи всі податки і обов’язкові виплати із заробітної плати конкретних осіб), але працівникам виплачується заробітна плата “нетто” (без прибуткового податку та інших відрахувань).