Елементи групового корекційного впливу:

1. Рівень довіри є вирішальним чинником у будь-якому навчальному середовищі. Якщо в групі не створена атмосфера розуміння, підтримки, зменшується здатність її членів точно розуміти мотиви, цінності й емоції співучасників. В таких умовах учасники групи створюють видимість спілкування й взаємодії, покладаються на тверді рольові структури, використовують обережну стратегію прийняття рішень і застосовують залежні або незалежні зразки поводження. На ранніх стадіях розвитку групи, до встановлення в ній атмосфери психологічної безпеки, для учасників групи характерний захист образа власного "Я", збереження подання про його значимість, прагнення уникнути прояву почуттів і конфлікту, пошук схвалення в інших членів групи й спроби дати їм раду або прийняти за них рішення.

Гібб указує два способи створення підтримуючої, довірчої атмосфери в групі:

• заміна оцінюючої, осудливої комунікації на описову

• переорієнтація контролюючого поводження на спільне рішення

проблем.

3. Зворотний звязок. По груповій психокорекції, зворотний зв'язок здійснюється, коли одні учасники групи повідомляють про свої реакції на поводження інших з метою допомогти їм відкоригувати "курс" у напрямки досягнення цілей. Ті учасники, які хочуть розширити самосвідомість, можуть одержати зворотний зв'язок про особливості свого поводження, наприклад про те, що їхня звичка переривати інших створює для інших учасників труднощі бути почутими. Хоча зворотний зв'язок здійснюється у всіх міжособистісних взаємодіях, у Т-группах вміння забезпечувати ефективний зворотний зв'язок розвивається навмисно.

• Процес розвитку в групі зворотного зв'язку між кожним зі членів групи й всією групою, можливо, пов'язаний з найбільш глибокими переживаннями її учасників. Зворотний зв'язок в атмосфері взаємної турботи й довіри дозволяє індивідуумам контролювати й виправляти неадекватне поводження, подає інформацію про "сліпі плями". Наприклад, активність деяких учасників у рішенні групових проблем може сприйматися ними самими як бажання допомогти іншим, а іншою групою розцінюватися як спроба домінувати в групі або бажання виділитися. Ефективний зворотний зв'язок жадає від учасників інформувати один одного про вплив їхнього поводження, допомагає учасникам точніше приймати й розуміти одержувану інформацію.

• Зворотний зв'язок забезпечує краще розуміння учасників групового процесу. Наприклад, у ході заняття група виражає невдоволення поводженням учасника у зв'язку з прагненням спотворити й сховати свої емоційні переживання й почуття. Керівник може легко ініціювати зворотний зв'язок, пропонуючи учасникам глянути на те, як вони допомагають "закритим" учасникам стати більш відкритими й щирими.

4. Експериментування в групі - засновано на активному пошуку нових стратегій і видів поводження. Члени групи навчаються не тільки за допомогою зворотного зв'язку, але й учаться використовувати досвід, проводити дослідження й аналізувати переживання в ситуаціях, коли вони можуть одержувати ясний і точний зворотний зв'язок про доречність й ефективність їхнього поводження. Практика експериментування дуже важлива, тому що гарантує, що учасник буде почувати себе більше комфортно при використанні знову придбаних умінь. Кінцевою стадією навчального процесу є застосування отриманих знань у реальному житті: на роботі, в компанії, родині.

5. Принцип «тут і тепер». Важливою умовою роботи Т-групи є зосередження уваги на принципі "тут і тепер". Оскільки вважається, що оптимальні результати при навчанні дає безпосередній досвід, важливо, щоб група, наскільки можливо, залишалася діяльною й релевантною. Це значить, що занурення в розповіді й особисті спогади не представляє цінності, якщо не супроводжується вираженням почуттів і не співвідноситься з поточною взаємодією членів групи. Навіть якщо учасникові пропонується викласти принципи лідерства на класній дошці, це повинно бути спробою проілюструвати ці принципи виходячи з поточної діяльності групи. «Увага до безпосереднього досвіду й залучення в нього - це те пальне, що підігріває групу, підтримує в ній кипіння».