4. Формування «практичного інтелекту».

Підлітковий і ранній юнацький вік - сприятливий період для формування й розвитку «практичного інтелекту», атрибутами якого прийнято вважати здоровий глузд, кмітливість, інтуїцію та «золоті руки». Структура практичного інтелекту включає (за Р. Нємовим):

• кмітливість як здатність людини у складних життєвих ситуаціях знаходити кілька варіантів рішення проблеми;

• ощадливість (людина у стані знайти такий спосіб дії, що у сформованій ситуації з найменшими витратами призведе до потрібного результату);

• передбачення як уміння заглядати вперед, передбачаючи наслідки тих чи інших дій, точно визначати результат та оцінювати, чого він може бути вартий;

• уміння швидко й оперативно вирішувати задачі (це динамічна характеристика практичного інтелекту, що виявляється в кількості часу, який проходить з моменту виникнення задачі до її практичного рішення).

Уміння вирішувати практичні задачі багато в чому визначається темпераментом дитини, особливостями її нервової системи й уже придбаним життєвим досвідом. Важливо навчити дитину одного правила: як тільки проблема виникла, необхідно відразу приступати до її рішення.

Можливості для формування в дітей практичного інтелекту у школі: учнівське самоврядування, участь у громадських організаціях і комерційній праці, а також надання самостійності в домашніх справах.

При організації навчального процесу в середніх класах важливо пам'ятати, що головне для дитини в цей період - це спілкування з однолітками. Тому, наприклад, домашні завдання можна давати у групах із 2-3 осіб, що дозволяє враховувати та використовувати дану провідну потребу. Заборона «колективних» домашніх завдань призводить до поголовного списування на перервах. У цей період, звичайно, краще використовувати групові форми роботи на уроках.

Хотілось би відзначити позитивну роль шпаргалок для навчального процесу. Найкраще шпаргалки легалізувати і виготовляти їх разом з учителем. Добре, якщо вони будуть барвисті, у вигляді схем, малюнків тощо. У цьому випадку шпаргалка перетворюється на опорний конспект і в остаточному підсумку призведе до доброго розуміння й запам'ятовування матеріалу. Складання шпаргалок за конкретною темою можна запропонувати і як домашнє завдання, а на наступному уроці провести своєрідний конкурс шпаргалок.

Особливостями навчальної діяльності в середній школі є виборча готовність до різних сторін навчання та їх підвищеного сприйняття, здатність до всіх видів навчальної діяльності. Дітей у цьому віці залучають самостійні завдання, але іноді самостійна робота не реалізується через те, що дитина не володіє всіма способами навчальної діяльності.

Несформованість навчальної діяльності може бути однією з причин неуспішності й «відходу» дитини від школи. Сформованість навчальної діяльності включає вміння: самостійно виділити навчальну задачу, вибрати прийоми та способи її рішення, контролювати й оцінювати свою роботу.

Навчальні мотиви в підлітків формуються на базі пізнавальної потреби. Тому дуже важливо у процесі занять показувати значущість і можливість застосування й використання тих чи інших знань у конкретних сферах життя.

Визначення типових труднощів когнітивної сфери підлітків:

Феноменологія труднощів	Можливі психологічні причини	Психодіагностичні методики
1. Неуспішність у навчанні	1. Низький рівень сприймання просторових ознак. 2. Коливання уваги. 3. Слабка концентрація уваги. 4. Низький рівень розподілу уваги. 5. Порушення стійкості уваги і динаміки працездатності. 6. Низький рівень розвитку здатності до переключення уваги. 7. Низький рівень самоконтролю. 8. Низький рівень опосередкованого запам'ятовування. 9. Слабка продуктивність запам'ятовування. 10. Невизначеність типу запам'ятовування і відтворення матеріалу. 11 . Малий обсяг логічної та механічної пам'яті. 12. Низький рівень аналітико-синтетичної діяльності мислення. 13. Низький рівень вправності мислення. 14. Низький рівень мовних асоціативних здібностей. 15. Низький рівень мотивації до навчання. 16. Інші психологічні проблеми	1. Методики «Годинник» і «Компаси». 2. Методика Мюнстенберга. 3. Методика «Коректурні спроби». 4. Методика Л.Черемошкіної «Чорно-білі таблиці Шульте». 5. Методика О.Козиревої «Таблиці Шульте» (1 — 5). 6. Методика В.Худика «Модифікація методик Є.Крепеліна» 7. Методика П.Гальперіна та С.Кабиліцької. 8. Методика Л.Виготського. 9. Методика О.Лурії. 10. Медодика П.Нечаєва. 11. Методика «Запам'ятай пару». 12. Методика «Графічні матриці» Дж.Равена. 13. Методика Дж.Гідфорда. 14. Методика С.Медника. 15. Методики «Використання» й «Оцінки» В.Мельникова, Л.Ямпольського, методика «Шкала Крауна-Марлоу»
2. Неадекватність поведінки	1. Нестійкість емоційної сфери. 2. Високий рівень тривоги. 3. Високий рівень акцентуації характеру. 4. Інші психологічні проблеми	1. Методика Г. Айзенка. 2. Методика Кондаша.3. Методика ОКСТ О.Зворикіна (2, 3, анкети)