Тема 2. Елементи групового корекційного впливу

Мета: засвоїти теоретичні положення механізму та елементів групового корекційного впливу; розглянути обєкти психіки, які підлягають корекції; розвивати навички полфесійної компетентності4 виховувати зацікавленість практичною психологічною корекцією.

План

І. Розгляд стенограми теоретичного матеріалу (відповіді студентів) за планом:

• Об’єкти психіки що підлягають корекції.

• Вікно Джогарі.

• Елементи групового корекційного впливу.

• Склад корекційних груп.

ІІ. Аналіз відповідей студентів, закріплення теоретичного матеріалу.

ІІІ. Аналіз тренінгових програм: відповідність мети, завдань та змісту; відображеність основних принципів корекційної роботи.

ІУ. Оцінка роботи студентів.

Література:

1. Психотерапия /Под ред. Б.Д.Карвасарского.- С.-Петербург: Из-во «Питер», 2000.- 544 с.

2. Бурлачук Л.Б., Грабская Н.А., Кочарян А.С. Основы психотерапии. – Киев: Ника-Центр; Москва: Алетейа, 1999. – 232 с.

3. Вітенко І.С. Загальна та медична психологія. – Київ: Здоров’я, 1994. – 291 с.

4. Осипова А.А. Введение в практическую психокоррекцию, групповые методы работы. – М.: МПСИ; Воронеж: МОДЭК, 2000. – 240 с.

5. Осипова А.А. Общая психокоррекция: Учебное пособие. – М.: Творческий центр «Сфера», 2000. –512 с.

6. Рудницький Р.І. Практикум з психотерапії. – Чернівці: БДМА, 2001. – 102 с. (Навчальна література)

Стенограма теоретичного матеріалу Залежно від об’єктів психіки, може бути психокорекція:

- розумового розвитку

- емоційно-вольвої, поведінкової, мотиваційної сфер;

- невротичних станів

- Я – концепції

- взаємовідносин, спілкування

Корекція недоліків характеру ( у межах психічної норми):

- збудливість;

- дратівливість;

- лякливість, хворобливі страхи;

- песимізм або перебільшення веселості;

- нестійкість;

- імпульсивність;

- конфліктність;

- упертість;

- байдужість;

- неохайність;

- брехливість;

- замкненість;

- хвороблива сором’язливість;

- схильність до крадіжок;

- неуважність;

- деспотизм;

- жорстокість; та інше.

На основі психологічного діагнозу складається програма корекційної роботи, складовими частинами якої є:

• мета;

• напрями корекції;

• психологічні механізми допомоги;

• приблизна кількість знань, їх частота і тривалість;

• перелік методів і прийомів, які використовується;

• форма знань (індивідуальна чи групова).

Психокорекційні заняття проводяться за попередньо складеним конспектом (сценарієм), у якому відібрані завдання, спрямовані на реалізацію усіх зазначених у програмі напрямів. Після заняття психолог аналізує його успішність і складає конспект наступного заняття. Вибір форми психорекційної роботи обумовлений метою. Так, наприклад, якщо об’єктом психокорекційного впливу є навички спілкування з однолітками, то ефективнішою буде групова форма роботи. Корекцію ж недоліків пізнавальних процесів доречніше проводити індивідуально. Кількість учнів у корекційній групі не повинна перевищувати 5. за такої умови психолог може виразно усвідомити все, що відбувається у психіці кожної дитини (на відміну від роботи тренінгової групи, де працює 7-12 осіб).

"Вікно Джогарі" . Відповідно до цієї моделі можна уявити, що кожна людина несе в собі як би чотири "простори" своєї особистості. "Арена" охоплює загальні знання, ті аспекти змісту (свого) "Я", про які знаємо й ми, і інші ("простір" особистості, відкритий для мене й для інших). "Видиме" - це те, що ми знаємо, а інші ні. "Сліпа пляма" складається з того, що інші знають про нас, а ми не знаємо, наприклад запах з рота або звичка перебивати мовця на середині слова (закрите для мене, але відкрите для інших). "Невідоме" - це те, що сховано й від нас, і від інших, включаючи сховані потенційні можливості розвитку (закрите й недоступне ні мені, ні іншим людям).

"Вікно Джогари" показує, що відкритість у взаєминах допомагає рішенню групових й індивідуальних проблем і що розширювати контакти - значить збільшувати "Арену". Коли учасники зустрічаються вперше, "Арена" буває невеликою, з розвитком відносин взаємодопомоги росте довіра до партнерів, розвивається здатність бути самим собою в контактах з навколишніми. Ступінь розкриття, що група може собі дозволити, залежить від рівня довіри, що існує в групі.