2. Особливості корекції пізнавальних процесів

У процесі дослідження пізнавальних здібностей дітей та їх основи – розвитку пізнавальних процесів, виділяють: рівень розвитку операцій мислення (аналіз-сінтез, узагальнення, порівняння, прості аналогії, розуміння прихованого змісту, класифікація); рівень розвитку звязної мови; обсяг пам'яті, а особливо – обсяг короткочасної пам'яті та обсяг і стійкість, переключність уваги; швидкість сприймання; час, протягом якого інформація утримується у свідомості (у середньому 5-6 секунд, іноді довше); здатність до адекватного кодування і декодування інформації. Для діагностики та корекції пізнавальних здібностей дітей молодшого віку дослідники пропонують застосовувати індивідуальні завдання-тести, мета яких – виявити індивідуальні способи обробки дитиною матеріалу визначеного предметного змісту. Такі матеріали, як припускається, дозволяють діагностувати пізнавальні можливості дитини в процесі вивчення навчального матеріалу; а будь-які тести, що складені на штучному (не навчальному) матеріалі, як вважають деякі автори, можуть лише побічно характеризувати пізнавальні можливості дитини. Крім того, за результатами досліджень, ефективною є спеціалізована розробка спрямованих діагностичних методик: анкет, запитувальників, схем.

У складі існуючих засобів психодіагностики та психокорекції пізнавальних здібностей дітей особливе місце посідають так звані спеціальні тести. Наприклад, для дітей молодшого шкільного віку - тест словесних асоціацій, який дає змогу перевірити знання й уміння застосовувати на практиці слова-омоніми; тест з використанням предметів, коли дітям пропонують називати якнайбільше різних способів використання таких предметів як: олівець, газета, склянка тощо; тест закінчення казок, де дітям пропонується закінчити казку, фабула якої обривається після кульмінації; тест конструювання математичних завдань. За кожним набором треба скласти якнайбільше варіантів завдань.

Узагальнюючи специфіку старшого дошкільного віку, можна визначити такі критерії оцінювання рівня розвитку пізнавальних здібностей дітей:

• реальні досягнення в розв’язанні пізнавальних завдань;

• комплекс операційних механізмів (наприклад, використання простих прийомів у мнемічній діяльності та ін.), що визначають цілі здійснення в розв’язанні пізнавальних завдань;

• формальні характеристики пізнавальної діяльності за такими показниками як темп, інтенсивність, строки досягнення результату;

• спосіб досягнення оптимального результату в пізнавальній діяльності.

Для розвитку та корекції пізнавальних здібностей ми пропонуємо застосовувати різноманітні за змістом ігрові психотехніки. Але найбільшого успіху можна досягти застосовуючи комплекс ігрових психотехнік, який направлений на розвиток найважливіших для наступного кроку дитини (навчання у школі) компонентів пізнавальних здібностей (когнітивну, поведінкову, творчу). Тільки одночасна присутність добре розвинутих цих трьох компонентів дає дитині повне задоволення грою, сприяє її гармонійному розвитку.