Методики для процесуальної психодіагностики в групах аспн

Діагностичну мету у груповій психокорекційній роботі можуть досягати за допомогою вправ, технік, тестів, проективних методик, опитувальників. Діагностичним матеріалом можуть бути вербальні та невербальні дані, які отримує тренер в ході роботи в групі АСПН.

4. Практичне проведення та аналіз результатів процесуальної психодіагностики

Тестування під час тренінгу відрізняється від звичайного психологічного тестування тим, що має займати якомога менше часу та бути достатньо цікавим для учасників тренінгу. Його мета — перевірити актуальний рівень знань і навичок учасників, створити мотивацію навчання, зробити висновки щодо ефективності тренінгу. Тестування простих знань можна проводити способом заповнення друкованих матеріалів. Інший варіант перевірки —виконання завдань, для яких потрібні певні навички: “Продемонструйте чотири варіанти співбесіди залежно від потреб клієнта...” Вправи такого типу учасники можуть виконувати по черзі. Оцінюють їх тренер, експерти, інші учасники за спеціальною формою. Якщо учасників багато, вони об’єднуються в трійки, де двоє демонструють навички, а третій фіксує їх успішність у спеціальній формі.

Визначення психомалюнку

Психомалюнок істотно відрізняється від малюнка загалом, зокрема художнього. Останній не виконується з прямою метою вираження психологічного змісту згідно з указаною темою. Психологічний зміст художнього малюнка не є центральним у його інтерпретації - він є лише супровідним феноменом художнього смислу, заради якого він і виконувався. Художні полотна створюються з натхнення, невимушено, а психомалюнок зумовлюється спочатку формальною спонукою (темами), які "не створюються" (як художнє полотно), а виконуються в короткий час згідно з інструкцією. Вона ж намагається зблизити психомалюнок із малюнком загалом у плані спонтанності та невимушеності в процесі малювання.

Позитивною характеристикою проективного малюнку є те, що він містить більше суттєвої інформації, ніж автор свідомо вкладає в нього. Крім цього, його можна виконувати вдома, впродовж занять і після їх закінчення. Наприклад, малюнок на тему "Наша група сьогодні" тощо

Т.С. Яценко відзначає, що теми малюнків добираються так, щоб надати можливість членам групи виразити в малюнку свої почуття, передати психологічні якості й особливості, міжособистісні відносини, власні зміни, роль керівника в групі, групову динаміку та інше. Уже сам процес зображення, передача особистісно значущого матеріалу мовою фарб може відігравати позитивну роль, сприяти усвідомленню внутрішнього світу, конфліктів, проблем, виділенню в них суттєвого". С. Кратохвілл виділяє в створенні проективного малюнка дві частини: малювання (15-30 хвилин) і дискусію. Автор вважає, що не потрібно орієнтуватися на пошук найбільш "правильної" інтерпретації. Тлумачення мають значення для групи тоді, коли допомагають учасникам або створюють передумови для необхідних чи бажаних змін їхнього стану. Т.С. Яценко вважає, що проективний малюнок може бути використаний керівником навчальної групи:

• з психодіагностичною і методичною метою;

• для адекватного зображення суб'єктом труднощів спілкування;

• для контролю за характером групового процесу (його навчальною цінністю) і характерологічними змінами учасників;

• для подання кризової ситуації, якщо така є в групі.

Орієнтовна тематика проективних малюнків запропонованих Т.С. Яценко, налічує 37 тем, задовольняючи тим самим будь-які вимоги.

Прийоми, які використовуються в проективному малюванні:

• вільне малювання - кожен малює те, що хоче;

• тематичне малювання - усі малюють на тему, яка обрана групою або запропонована ведучим;

• додаткове малювання - малюнок виконують по колу: один починає малювати - інші продовжують;

• розмовне малювання - члени групи працюють із вибраним партнером у парі; у кожної пари один листок паперу, вони спілкуються на ньому за допомогою образів, ліній і фарб;

• спільне малювання - декілька чоловік або вся група малюють щось на одному аркуші