Приклади вправ розвитку невербальних комунікативних навичок:

“Телепатія”. Вправа тренує навичку внутрішнього контролю емоційних станів, їх незалежність від зовнішньої ситуації. Її можна використовувати для активізації учасників групи. Учасники групи, розділившись на пари, мають сісти спиною один до одного. Після того як тренер скаже: “Почали!”, вони повинні зосередитись один на одному та тричі, не домовляючись, спробувати одночасно обернутись і подивитись один на одного.

“Кола довіри”. Учасники сидять по колу. Вони повинні виконати такі інструкції (кожну наступну інструкцію дають після виконання попередньої):

• поставте сусідові зліва запитання про зовнішній об’єкт (“Котра година?”);

• поставте йому запитання про особливості його зовнішнього вигляду (“У тебе гарні сережки. З яким вони каменем?”);

• поставте запитання про уподобання (“Тобі подобаються пісні В. Цоя?”);

• поставте запитання про риси характеру (“Мені здається, що ти весела людина. Чи це так?”);

• поставте одному з учасників запитання так, щоб відповіли й інші учасники (“Чи збираєшся ти ввечері дивитися відеозаписи?”).

Якщо поставлене запитання спричинює негативну емоційну реакцію чи небажання відповідати, то можна не відповідати, а той, хто поставив “непристойне” запитання, повинен зробити три присідання. Після закінчення вправи обговорюють рівні довіри, дистанції взаємодії.

“Ярлики” (варіант 1). Учасники сидять, розбившись на дві підгрупи. Тренер зачитує слова чи показує малюнки-ярлики: “Відмінник”, “Хуліган”, “Заїка” тощо. Завдання першої підгрупи —подумати й розповісти, що цей персонаж робить, думає, відчуває, другої підгрупи — чого він ні в якому разі не може робити (думати, відчувати). Обговорення відбувається після кожного слова; підгрупи міняються ролями. Далі вправа переходить у групову дискусію на тему, чи потрібно використовувати ярлики в спілкуванні.

“Ярлики” (варіант 2). Учасники хаотично рухаються по приміщенню. Трьом-чотирьом учасникам (за їхньою згодою) на спині закріплюють ярлики з написами “Ледар”, “Наркоман”, “Авторитет” тощо. Ці учасники не знають змісту своїх ярликів.

Інші учасники повинні мовчки роздивитись ярлики, після чого починається обговорення регламенту наступного дня занять. Усі учасники мають ставитися до носіїв ярликів відповідно до написаного. Після закінчення вправи обговорюють такі запитання: Чи дізналися носії ярликів, що саме було написано? Як вони почувалися під час вправи? Як почувалися інші учасники, спілкуючись із людиною

відповідно до її ярлика?

Поняття «вербально-семантичні вправи»

Вся психокорекцiйна робота АСПН спрямовується на поглиблення й розширення соцiальної компетентностi учасникiв навчання, дослiдження детермiнованостi їхнiх особистiсних проблем попереднiм життєвим досвiдом, що в кожного субєкта залишив свiй слiд, вiдбиток на несвiдомiй сферi. До загальних змiн належать:

• розвиток здатностей до аутопсихотерапiї й сензитивних здiбностей сприймання iнформацiї, важливої для розумiння себе та iнших (йдеться про вмiння видiляти "фiгуру" i "тло" в соцiально-перцептивному матерiалi);

• засвоння оптимальних умiнь спiлкування, а саме – вмiння приймати людину (й себе) такою, якою вона у, розумiти когнiтивнi передумови виникнення рiзних емоцiйних станiв, корелювати їх iз базовими формами захисту, адекватно визначати свiй внесок у виникнення непорозумiнь з iншими людьми, бачити стереотипно-деструктивнi тенденцiї поведiнки, якi не є продуктивними для спiлкування, i зясовувати для себе причини "збоєв", звязанi з тим, що було закладене в дитинствi, особливостями процесу соцiалiзацiї;

• набуття лабiльностi нервових процесiв та гнучкостi поведiнки;

• вмiння адекватно оцiнювати ситуацiю спiлкування, прогнозувати тенденцiї її розвитку та управляти нею;

• розвиток психологiчної вiдповiдальностi за свою поведiнку;

• вiдмова вiд "пiдпiрок" - психологiчних "милиць", вироблення здатностi психологiчної захищеностi, що базується на глибинному розумiннi своїх захисних (автоматизованих) тенденцiй, нейтралiзацiї їхнього iмперативного впливу на поведiнку;

• розвиток умiння перетворити себе на обєкт дослiдження та психологiчних умiнь вiдчуття й аналiзу значущої для себе ситуацiї спiлкування, здатностi до глибинної рефлексiї iнфантильних витокiв особистiсної проблематики, вмiння ретроспективного аналiзу iсторiї власного життя та минулого досвiду спiлкування з людьми;

• вмiння обєктивувати "запрограмованiсть" власної психiки;

• розумiння власного (неусвiдомлюваного до АСПН) "життєвого плану" й разом iз тим - вихованню здатностi втримувати себе вiд рабського слiдування "програмам дитинства".

Все це сприяє розвитковi можливостей у розумiннi себе та взаємин з людьми. Розвитку цих здібностей допомогають вербально-семантичні вправи, які грунтуються на словесному матеріалі, сприяють розвитку вміння висловлювати свої думки, добирати необхідні слова, будувати фрази так, щоб спілкування носило конструктивний характер.

Психокорекцiйний процес у групi АСПН має свою суттєву специфiку, яка виражається в цiлiсностi та єдностi всiх методичних прийомiв, в пiзнаннi цiлiсних проявiв психiки учасникiв навчання своєю емоцiйною, когнiтивною та бiхевiоральною сферами. Оскiльки АСПН грiунтується на глибиннi аспекти психiки людини, її несвiдомi прояви, особливої цiнностi набуває спонтаннiсть i невимушенiсть поведiнки, коли пiзнається внутрiшня детермiнованiсть учинкiв. Тому в групi АСПН мiнiмiзується формальна структурованiсть усiх процедур, прийомiв та пропозицiй керiвника. Учасник такого навчання дiстає можливiсть вивчення когнiтивно-семантичних передумов власної особистiсної проблеми й розвиває вмiння скористатися набутими рефлексивними знаннями для самопiзнання в реальнiй дiйсностi та внесення бажаних корективiв у власну поведiнку.

Процес АСПН допомагає субуктовi рефлексувати iлюзорнi потреби власного "Я" та засоби їх досягнення, а також апробувати новi форми поведiнки на завершальному етапi роботи групи у вiдповiдностi з набутими знаннями. Таке навчання пiдвищує психологiчну культуру субєкта, психологiчну захищенiсть i психологiчну силу. Проходження тренiнгової групи субєктом загалом сприяє збагаченню соцiально-перцептивного iнтелекту, розширює компетентнiсть у галузi спiлкування, розвиває емпатiю та сензитивнiсть, група ж АСПН iще навчає способам психоаналiзу та глибинного пiзнання психiки - власної та iншої людини.