Практичне заняття № 9-10

Тема: Активне соціально-психологічне навчання як метод корекційної

роботи. Принципи роботи в групах АСПН

Мета: сформувати знання про особливості організації та проведення психокорекційної роботи в групах активного соціально-психологічного навчання; розвивати зацікавленість психологічною корекційною практикою.

План:

І. Розгляд та аналіз стенограми теоретичного матеріалу (відповіді студентів) за планом:

1. АСПН –метод активного навчання і психологічного впливу

2. Корекція деструкцій спілкування в АСПН

3. Характерні особливості психокорекційного процесу в групі активного

соціально-психологічного навчання (АСПН)

4. Методи АСПН

ІІ. Підведення підсумків, оцінювання роботи студентів

Література:

1. Роджерс К. О групповой психотерапии / Пер. С анг.-М.:Гиль-Эстель,1993.-191с.

2. Рудестам К. Групповая психотерапия. - СПб.:Питер,2000.-384с.

3. Федорчук В.М. Соціально-психологічний тренінг „Розвиток комунікативної компетентності викладача". Навчально-методичний посібник. - Кам'янець -Подільський: Абетка,2003.- 240с.

4. Цукерман Г.А., Мастеров Б.М. Психология саморазвития.-М.:Интерпракс,1995.-288с.

5. Чепелєва Н.В. формування професійної компетентности в процесі вузівської підготовки психолога-практика // Актуальні проблеми психології. - К.: Інститут психології АПН України.-1999.- с.271-279.

6. Ялом И. Теория и практика групповой психотерапии.-СПб.:Питер,2000.-640с.

7. Яценко Т.С. Методы активного социально - психологического обучения: Метод рекомендации для студентов педагогических институтов.-Ч.2.-К.:РУМК,1991.-56с.

Стенограма теоретичного матеріалу

1. Аспн – метод активного навчання і психологічного впливу

Метод активного соціально-психологічного навчання (АСПН) розроблений академіком, доктором психологічних наук Т. С. Яценко.Група АСПН частіше всього гетерогенна за статтю, закрита. Загальна кількість робочих годин - 100-120. Заняття проводяться протягом двох тижнів, працюючи по 8-10 годин на добу. Атмосфера спілкування в групі АСПН, при яких небезпека утиску достоїнств «Я» людини зводиться до мінімуму (відсутні поради, рекомендації, повчання, заохочення і покарання), дозволяє учасникам зробити продуктивні висновки про особисті причини власних труднощів спілкування, що обумовлює високий рівень мотивації навчання. Підтвердженням останнього є той факт, що за наявності принципу добровільності заняття в групі АСПН продовжуються по 8-10 годин протягом 10-12 днів.Курс навчання в групі АСПН формує у її членів навички не тільки глибинного самопізнання, пізнання інших людей, оволодіння інструментарієм проникнення в приховані мотиви, але і апробації нових форм поведінки під впливом одержаної інформації.Але особливо цінним метод АСПН може бути для вчителів. Адже їм через специфіку професійної діяльності доводиться працювати не лише у формалізованих умовах, які представляються на уроці, але й взаємодіяти з учнями у вільній обстановці в позаурочний час. Саме в цих умовах вчитель, який не має твердих знань в області практичної психології, відчуває себе часто слабким вихователем. Тим часом курс навчання в групі АСПН забезпечить психологічну озброєність в розумінні партнера по спілкуванню, самої ситуації спілкування і своєї ролі в ній. Знання психолога-практика, одержані в процесі такого навчання, допоможуть йому у викладанні курсу «Етика і психологія сімейного життя», зокрема в організації практичних занять, в моделюванні і програванні ситуацій на сімейну тематику, а також в проведенні факультативних занять, орієнтованих на підвищення культури спілкування учнів.Навчання в групі АСПН забезпечує загальний ефект, і спеціальний. Загальні результати групового навчання спілкуванню полягають в першу чергу в гармонізації структури особистості учасників, в оптимізації їх загальних здібностей до спілкування, таких як відвертість, щирість, здатність виражати емоції прийнятним для партнера способом тощо. Останнє забезпечується самою атмосферою спілкування в групі АСПН, принципами, яким підкоряється весь процес навчання, вживаними прийомами, виявленням психологічних першопричин труднощів в спілкуванні

Спеціальний, тобто, професійно-педагогічний аспект, забезпечується програванням педагогічних ситуацій і їх аналізом, відпрацюванням навичок і умінь оптимального спілкування, необхідного для організації професійно грамотного спілкування. Активне соціально-психологічне навчання дозволяє майбутньому вчителю засвоїти особливості недирективного управління класом, прийомами швидкого створення серед учнів теплої, доброзичливої атмосфери взаємостосунків, а також оволодіти окремими методиками, такими як рольова гра, невербальна взаємодія, психодраматичні прийоми, психомалюнок, аналізом ситуації спілкування тощо. Отримані дані з самозвітів осіб, що проходили в різний час АСПН, з анкет і психомалюнків, а також результати багаторічного спостереження в ході проведення занять дозволяють зробити висновок, що такого роду навчання сприяє гармонізації особистісної структури суб'єкта, підвищенню його загальної культури спілкування, зростанню відчуття необхідності власної досконалості і відповідальності за свій розвиток, за реалізацію своїх потенційних можливостей. Крім того, воно розвиває емоційну чутливість, збільшує адекватність самооцінювання і самоухвалення. Навчання в групі АСПН значно оптимізує імпресивні можливості суб'єкта, що допомагає йому краще розуміти свою і чужу поведінку, розширює можливості адекватної експресії (вирази) свого внутрішнього стану. Відбуваються також зміни і в системі ціннісних орієнтації у бік їх соціалізації, зменшуються егоцентричні тенденції. Такі якості, як доброзичливість і щирість, переходять в норму взаємодії з оточуючими людьми. Значні зміни відбуваються в області операційної системи спілкування. АСПН сприяє засвоєнню загальних правил, що забезпечують результативність комунікації (наприклад, надавати допомогу іншим людям, вирішувати конфлікт, створювати творчу атмосферу при сумісному рішенні певних питань). Психологічний клімат взаємостосунків в групі дає можливість апробовувати ефективність цих норм в педагогічно важкій ситуації і разом з тим сприяє виробленню оптимальної стратегії поведінки в суспільних і професійних контактах відповідно до цих норм.Розроблений метод АСПН успішно може бути використаний не тільки педагогами-практиками, але і в педагогічних вузах, інститутах удосконалення вчителів, на підприємствах.

Порівняння СПТ і АСПН як форм групової психокорекційної роботи дозволяє виявити їх спільні характеристики, а саме: використання групової динаміки, реалізацію принципу активності суб’єкта, орієнтацію на розширення соціально-перцептивної компетентності людини та ін. Відрізняються ж ці практики механізмами розширення соціально-перцептивної компетентності суб’єкта. У СПТ психокорекція відбувається через виявлення поведінкових стереотипів учасників груп, їх усвідомлення ними та закріплення оптимальних навичок взаємодії. АСПН орієнтоване на глибиннопсихологічне пізнання особистісних проблем суб’єкта, психокорекційна практика спрямована на нівелювання внутрішньої суперечності психіки шляхом гармонізації зв’язків між свідомою і несвідомою сферами. Різниця між АСПН та СПТ полягає і в урахуванні у практичній роботі психологічних захистів суб’єкта: у СПТ обмежуються лише роботою з ситуативними проявами захисту, а в АСПН провідною ідеєю психокорекційного процесу є виявлення базових форм захисту. У роботі груп АСПН значно більша увага приділяється таким глибиннопсихологічним феноменам, як наслідування, ідентифікація, проекція та заміщення, що пояснюється глибиннопсихологічною орієнтацією методу АСПН.

• Під АСПН розуміють практику психологічного впливу, що базується на активних методах групової роботи: використання різних форм навчання знанням, вмінням і технікам у сфері спілкування, діяльності, власного розвитку і корекції. СПТ направлений на оволодіння певними соціально-психологічними знаннями, розвиток комунікативних здібностей персоналу, рефлексивних навичок, здатності аналізувати ситуацію, поведінку, стан як членів групи, так і свої власні, вміння адекватно сприймати себе та оточення. При цьому виробляються і коректуються норми особистісної поведінки і міжособистісної взаємодії, а також розвивається здатність гнучко реагувати на ситуацію, швидко перебудовуватися в різних умовах і різних групах.

• АСПН – це один з методів активного навчання і психологічного впливу, що здійснюється в процесі інтенсивної групової взаємодії і направлений на підвищення компетентності в сфері спілкування, в якому загальний принцип активності того, котрий навчається, доповнюється принципом рефлексії над власною поведінкою і поведінкою інших учасників групи. Для такої рефлексії і саморефлексії у групі створюються максимально сприятливі умови у вигляді можливості отримати зворотний зв’язок на поведінку кожного учасника від тренера, членів групи, аналізу відеоматеріалів

• Спрямованість психокорекційного процесу активного соціально-психологічного навчання.В цілому психокорекція слугує поліпшенню взаємовідносин суб'єкта з іншими людьми та нівелюванню труднощів його спілкування. Виникає питання: чи існує точний перелік критеріїв оцінки якості оптимальних стосунків між людьми. Теоретично це можливо, але досвід психологів показує, що наявність суворих критеріїв оцінки якості людських контактів мало допомагає в зміні їх на краще. Надійніший шлях - це практичне вивчення труднощів спілкування та їхніх інфантильних першопричин, пов'язаних з Історією життя суб'єкта. Це передбачає опанування основ процесуальної психодіагностики та психоаналізу.

Користуючись формалізованими критеріями, ми в змозі лише дати відповідь на питання: "добре" чи "погано"? Єднаючись з клієнтом у психодіагностиці, ми осягаємо зміст відносин і проникаємо в причини того, що відбувається в ситуації спілкування з метою зміни на краще.

Одним із важливих показників поліпшення відносин є наявність спільного з партнером пошуку розвитку контактів, послаблення намагання підігнати себе та інших до певних моделей чи зразків; зменшення бажання знайти когось винного в своїх невдачах; нівелювання взаємних докорів, гострих жартів, претензій та впливу минулого на ситуацію спілкування "тут і тепер".

Треба враховувати, що надзвичайно складно контролювати свої й чужі думки, переживання, емоції під час спілкування, тому такий шлях тренажу не сприяє їх оптимізації. В групі активного соціально-психологічного навчання важливою є повторюваність особливостей поведінки, що забезпечується багаторівневістю групового процесу, його тривалістю.

Ригідність форм поведінки, які суперечать свідомим, просоціальним намірам людини, перебуває в центрі уваги психолога. Ситуація в групі активного соціально-психологічного навчання має подвійну спрямованість: реалізація загальнолюдських цінностей у стосунках між людьми (щирість, прийняття іншого таким, яким він є, взаємопідтримка, взаємоприйняття одним одного, психологічна безпека контактів, взаєморозуміння та ін.) й наближення до індивідуально неповторної проблематики кожного з учасників навчання. Більше того, є підстава сказати, що психодіагностика та психокорекційний процес у групі активного соціально-психологічного навчання симультанне зливаються й постають як нероздільне ціле. Неповторна, індивідуально-особистісна проблематика виявляє себе вже при реалізації загальнолюдських цінностей спілкування, що виражається в труднощах прийняття певних принципів роботи групи активного соціально-психологічного навчання.