Приклади ігрових методів групової психокорекції:

Ділова гра: «Катастрофа в пустелі»

Мета: відробити навички поводження в дискусії, уміння вести диспут, бути переконливим, вивчити на конкретному матеріалі динаміку групової суперечки, відкрити для себе традиційні помилки, чинені людьми в полеміці, потренувати здатності виділяти головне й відсівати "лушпайку", бачити істотні ознаки предметів, навчитися усвідомлювати стратегічні цілі й саме їм підкоряти тактичні кроки. Час на цю вправу - не менш півтори годин.

Правила гри: Кожен учасник одержує спеціальний бланк. Ведучий дає групі наступну інструкцію:

- Із цього моменту всі ви - пасажири авіалайнера, що робив переліт з Європи в Центральну Африку. При польоті над пустелею Сахара на борті літака раптово спалахнула пожежа, двигуни відмовили, і авіалайнер звалився на землю. Ви чудом урятувалися, але ваше місце розташування неясно. Відомо тільки, що найближчий населений пункт перебуває від вас на відстані приблизно 300 кілометрів. Під уламками літака вам удалося виявити п'ятнадцять предметів, які залишилися неушкодженими після катастрофи. Ваше завдання - проранжувати ці предмети відповідно до їх значимості для вашого порятунку. Для цього потрібно поставити цифру 1 у найважливішого предмета, цифру 2 - у другого по значимості й так далі до п'ятнадцятого, найменш важливого для вас. Заповнюйте номерами перший стовпчик бланка. Кожний працює самостійно протягом п'ятнадцяти хвилин.

Список предметів:

1. Мисливський ніж.

2. Кишеньковий ліхтар.

3. Літна карта околиць.

4. Поліетиленовий плащ.

5. Магнітний компас.

6. Переносна газова плита з балоном.

7. Мисливська рушниця з боєприпасами.

8. Парашут червоно-білих кольорів.

9. Пачка солі.

10. Півтора літра води на кожного.

11. Визначник їстівних тварин і рослин.

12. Сонячні окуляри на кожного.

13. Літр горілки на всіх.

14. Легке півпальто на кожного.

15. Кишенькове дзеркало.

Після завершення індивідуального ранжирування ведучий пропонує групі розбитися на пари й проранжувати ці ж предмети знову протягом десяти хвилин уже разом з партнером (при цьому номерами заповнюється другий стовпчик у бланку зі списком предметів). Наступний етап гри – загально групове обговорення з метою прийти до загальної думки щодо порядку розташування предметів, на яке виділяється не менш тридцяти хвилин.

По закінченні дискусії ведучий повідомляє, що гра завершена, поздоровляє всіх учасників із благополучним порятунком і пропонує обговорити підсумки гри.

Ведучий просить відповісти на питання всіх учасників по колу:

1. Чи Ви задоволені результатами минулого обговорення? Поясни чому.

2. Що викликало твою задоволеність (незадоволеність)? Як, по-твоєму, у вірному напрямку просувалася ваша чи дискусія ні?

3. Чи була вироблена загальна стратегія порятунку? Що тобі перешкодило взяти активну участь в обговоренні? Ти не згодний з ухваленим рішенням? Чому тобі не вдалося обстояти свою думку?

4. Хто найбільшою мірою вплинув на результат групового рішення, тобто по суті справи виявилася лідером, що зумів повести за собою групу?

5. Що саме в поводженні лідера дозволило йому змусити прислухатися до себе? На якій стадії з'явився лідер?

6. Якими способами інші учасники домагалися згоди з їхніми думками?

7. Які способи поводження виявилися найменш результативними?

8. Які тільки заважали загальній роботі?

9. Як варто було б побудувати дискусію, щоб найбільш швидким способом досягти загальної думки й не ущемити права всіх учасників.

Групова дискусія — провідний метод, що виконує основну психокорекційну функцію. Розігрування рольових ситуацій, психогімнастика і проективний малюнок — допоміжні техніки для реалізації функції особистісної діагностики та корекції. Спонтанна групова дискусія - провідна форма групової психокорекції, традиційно групову дискусію вважають вербальним методом, оскільки тут основним засобом взаємодії є вербальна комунікація, а в центрі аналізу — вербальний матеріал. Врахування і аналіз невербальної поведінки, невербальної взаємодії в процесі групової дискусії, безумовно, дає змогу повніше розкрити зміст тієї чи іншої комунікації. Останнім часом дедалі більше посилюється тенденція до використання різних невербальних прийомів у груповій дискусії, що істотно збагачує методичний арсенал групової психокорекції, розширює і поліпшує якість зворотного зв'язку завдяки включенню невербального матеріалу. Усе це певною мірою виводить групову дискусію за межі вербального «розмовного» методу. З іншого боку, використання невербальних прийомів не виключає необхідності вербальної взаємодії, наприклад, опис невербального матеріалу, емоційних станів, обмін думками. Основні завдання групової корекції полягають насамперед у перебудові системи відносин, корекції неадекватних поведінкових і емоційних стереотипів, вирішення цих проблем передбачає залучення когнітивних і афективних процесів, здійснення як пізнавальної, так і емоційної корекції.

Три основні орієнтації групової дискусії: біографічна, тематична та інтеракційна. Саме інтеракційна спрямованість і визначає специфіку групової психокорекції, забезпечуючи реалізацію одного з найважливіших факторів корекційної дії в межах цього методу — зворотного зв'язку, хоча ігнорування біографічної орієнтації значною мірою обмежує корекційний потенціал групової взаємодії. Зміст зворотного зв'язку стає для учасника тренінгової групи достовірнішим, якщо є можливість порівняти цю інформацію з минулим життєвим досвідом.