Проведення тренінгу: включає в себе 4-и етапи:

а) створення єдиного психологічного простору, а також зворотного зв’язку;

б) проведення дискусій, ігор, діалогу чи інтерв’ювання для створення ситуації рефлексій;

в) рішення конкретних задач, оволодіння знаннями, навичками, вміннями, а також досягнення інших розвиваючих або корекційних цілей;

г) релаксаційні відновлюючі вправи для зняття напруги і підсумок заняття.

Кожний з цих етапів, в свою чергу, має відповідні фази:

• визначення цілей, теми дискусії, характеру проблеми, орієнтацію на них учасників заняття;

• кругову дискусію з проблеми, що обговорюється, збір інформації, суджень, думок, нових ідей, пропозицій від усіх учасників;

• впорядкування інформації і її обговорення;

• обгрунтування альтернатив і сумісна їх оцінка;

• підведення підсумків дискусії, сумісне резюмування;

• співставлення цілей заняття з отриманими результатами;

• зняття психологічного навантаження, підведення підсумків заняття.

• внутрішня валідизація - оцінка учасників, щоб можна біло виявити, чи

досягли вони поставлених цілей. Використання наявних умінь та моніторинг - перевірка на місці роботи тих цілей, які повинні бути досягнуті.

Визначення ритуалів в груповій психокорекції, їх значення

• Ритуал - це свого роду поведінкова метафора, у якій одні предмети або дії замінені іншими, тобто виступають у значенні інших. Ритуали, тобто встановлений традицією порядок виконання певних дій, мають дуже сильний психотерапевтичний вплив. Взагалі ж, ритуал - це не більш ніж одна з форм ігрової діяльності. Домовляючись про дотримання деякого ритуалу, ми просто погоджуємося дотримуватись чітких правил гри. Якщо ці правила приймаються на свідомому рівні (тобто відповідають міфології людини) і потрібним образом розуміються підсвідомістю (тобто їхнє буквальне значення збігається з позитивною картиною майбутніх змін), то в результаті одержуємо корисний психотерапевтичний ефект. Говорячи мовою нейролінгвістичного програмування, виконання ритуалів задає підсвідомості деяку програму.

• У психологічних тренінгах ритуали виконують функцію "якорів", що закріплюють ці позитивні програми й умови, що створюються, для їхнього своєчасного запуску. Психофізіологічний механізм дії "якоря" базується на рефлекторно-асоціативних зв'язках. Скажемо, з подачі ведучого кожен момент інтенсивного сплеску позитивних емоцій учасників фіксується виконанням якого-небудь простого ритуалу, наприклад, переможним викидом нагору рук зі стислими кулаками під команду ведучого "вікторія!".

• Деякі ритуали (вітання, початок і кінець заняття, моменти психологічної підтримки й т.п.) можна запропонувати в перші хвилини роботи групи. Інші - вводити поступово у логіку групового процесу. Особливу значимість здобувають ритуальні дії, пропоновані самими учасниками. У кожній групі з'являються свої власні ритуали, що підкреслюють її специфічність.

Схема побудови корекційно-розвивального заняття

1. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП. Кожне заняття традиційно починається з процедури привітання, яка не тільки сприяє згуртуванню учасників, а й налаштовує їх на позитивну взаємодію. Наприклад, можна запропонувати таку вправу. учасники довільно рухаються по кімнаті під музику та, зустрічаючись одне з одним, посміхаються і промовляють лише два слова: «Здрастуй, (ім'я)», а потім продовжують рух. Завдання можна змінювати, додаючи плескання в долоні, потискування рук тощо; психолог і учасники стають у коло і, тримаючись за руки, промовляють по складах: «Здра-стуй-те», роблять кілька кроків уперед, зустрічаючись у центрі кола.

Наступна обов'язкова вправа, позначена як «Новини», містить ряд дуже важливих моментів: по-перше, учасники мають можливість обмінятися інформацією про останні події, що відбулися з ними; по-друге, обговорити результати домашнього завдання та згадати зміст останнього заняття і, по-третє, поділитися своїм настроєм (наприклад, пропонується оцінити в балах свій настрій і показати його на пальцях).

Завершує початковий етап рухова комунікаційна гра, яка проводиться з метою підвищення енергетичного ресурсу групи, формування позитивного емоційного настрою на продовження заняття, а також сприяє розвиткові колективних форм взаємодії, які проявляються в доброзичливому ставленні до учасників, умінні підпорядковувати власні дії зовнішнім вимогам.

Комунікативні ігри, що використовуються на початку та наприкінці заняття, мають деякі специфічні відмінності. Умовно їх можна назвати «Гра-енергізатор» (початок заняття) та «Гра-оптимізатор» (наприкінці заняття). Метою комунікативної гри наприкінці заняття є розвиток рефлексії, яка виявляється в осмисленні власних дій та станів, пізнанні свого внутрішнього світу, а також у формуванні позитивного образу «Я». Кожен учасник групи перед прощанням має отримати «погладжування» або з боку учасників та психолога, або самому заявити про власні досягнення та успіхи. «Гра-оптимізатор» зазвичай малорухлива. Основне її завдання - отримання учасниками позитивного досвіду спілкування, створення позитивного самосприйняття незалежно від реальних успіхів учасників у діяльності й підвищення настрою наприкінці заняття.

Схема початкового етапу:

• привітання,

• знайомство та прийняття правил (на першому занятті), закріплення правил,

• зняття барєрів у спілкуванні (згуртованість групи), ігри-енергізатори;

• вправи на саморозкриття (діагностичний блок).

ОСНОВНИЙ ЕТАП. Основний етап заняття має корекційно-розвивальний характер і спрямований на формування основних функцій, необхідних для засвоєння навчального матеріалу відповідно мети корекції. Починається з метафори, яка чітко відповідає меті корекції та настроює учасників на співпрацю.

Техніки, ігри, завдання та вправи даного блоку проводяться на вербальному та невербальному матеріалі; використовують стимульний, музичний, відео-матеріал; дуже часто супроводжуються процесом малювання. Завершує основний етап процедура домашнього завдання. Найчастіше це - невеличкі творчі роботи. Домашнє завдання ставить за мету не тільки закріплення отриманих знань, а, в першу чергу, надає можливість учаснику заявити про себе.

ЗАВЕРШАЛЬНИЙ ЕТАП. Завершальний етап - проведення або рухливої тематичної гри, яка підтримує основне завдання й націлена на відпрацювання навичок чи вмінь відповідно меті корекції; або комунікативної «гри-оптимізатора». Такі ігри сприяють розслабленню учасників наприкінці роботи та формують позитивне ставлення до заняття в цілому.

Кожне заняття традиційно закінчується процедурою прощання, яку можна придумати разом із учасниками. Наприклад, може бути виконана така вправа. Учасники, взявшись за руки, щільно збираються в коло. Потім, промовляючи по складах «До по-ба-че-ння», роблять коло ширше й у кінці розмикають руки.

Природно, що в кожному конкретному випадку слід враховувати індивідуальні особливості групи, класифікацію труднощів та динаміку перебігу корекційного процесу. Тому, спираючись на наведену схему, можна побудувати власний цикл корекційно-розвивальних занять, використовуючи ігри та вправи,.

Закріпимо структуру корекційного заняття:

Вітання.

• Повідомлення мети та мотивація учасників на корекційні дії;

• Знайомство учасників-самопрезентації, вправи на знайомство;

• Прийняття групою правил для роботи в групі;

• Розміночні вправи (зняття бар'єрів у спілкуванні, створення атмосфери розкриття та підтримки);

• Основна (робоча) частина (у ній вправи пасивного характеру перемежовуються з рухливими іграми - і ті, і інші майже завжди закінчуються обговоренням і рефлексією).

• Метафора, пропозиція провідної теми заняття (іноді вона може визначатися не виходячи з попередніх задумів ведучого, а формулюватися в результаті запитів, висловлених учасниками групи під час попереднього кроку).

• Техніки, вправи, методи та прийоми, що націлені на безпосереднью корекцію, досягнення мети корекційного заняття;

• Релаксація;

• Підведення підсумків заняття (висловлення учасників по колу про свій актуальний стан, осмислення проробленої роботи, побажання й пропозиції ведучому).

• Резюмування ведучого (по необхідності). Часто - у формі притчі.

• Прощання.

Кожний з етапів заняття сам по собі є ритуальною дією (виключення становить властиво робоча частина, що завжди, природно, займає левину частку часу).