1. Які дії не належать до незаконного переміщення предметів із приховуванням від митного контролю під час вчинення „Контрабанди”?

1) переміщення предметів контрабанди через митний кордон України поза зонами митного контролю;

2) переміщення предметів контрабанди з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників);

3) переміщення предметів контрабанди шляхом подання до митного органу України як підстави для переміщення предметів підроблених документів;

4) переміщення предметів контрабанди шляхом надання одним предметам вигляду інших;

5) переміщення з використанням засобів чи способів, що утруднюють виявлення предметів контрабанди.

2. Які положення, що стосуються кваліфікації злочинів у сфері господарської діяльності, є правильними?

1) здійснення операцій з активами, які перебувають у податковій заставі, без письмової згоди податкового органу, що вчинене підприємцем – фізичною особою, який зареєстрований відповідно до закону і здійснює господарську діяльність, кваліфікується за відповідною частиною ст.364 КК України як зловживання владою або службовим становищем;

2) як ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) – за відповідною частиною ст.212 КК України, кваліфікується здійснення службовою особою операцій з активами, що перебувають у податковій заставі, без письмової згоди податкового органу;

3) збільшення розміру неоподатковуваного мінімуму (податкової соціальної пільги), яка відбулася після того, як ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) досягло стадії закінченого злочину, призводить до декриміналізації вчиненого діяння;

4) дії керівників підприємств, установ, організацій, які віддали підлеглим службовим особам наказ, вказівку, розпорядження підписати, чи подати до податкових органів недостовірні (фальсифіковані) звіти або сплатити податки не в повному обсязі, якщо підлеглі службові особи виконали такі незаконні наказ, вказівку чи розпорядження, мають кваліфікуватися за відповідною частиною ст.212 КК як дії виконавців цього злочину, вчинені за попередньою змовою групою осіб;

5) контрабанда, яка була вчинена з метою ухилитися від сплати ввізного чи вивізного мита, кваліфікується лише за відповідною частиною ст.201 КК України „Контрабанда”.

3. Які положення, що стосуються кваліфікації злочину „Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом”, є правильними?

1) не настає кримінальна відповідальність за ст.209 КК України „Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом” у тих випадках, коли особа, котра вчинила предикатне діяння, була звільнена від кримінальної відповідальності в установленому законодавством порядку, а одержані внаслідок зазначеного діяння кошти стали предметом легалізації;

2) настає кримінальна відповідальність за ст.209 КК України „Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом” за використання коштів або іншого майна, одержаних внаслідок вчинення предикатного діяння, при здійсненні незаконної (в тому числі злочинної) діяльності за умови, що цим коштам не надається легального статусу;

3) „Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті” є предикатним діянням щодо злочину, передбаченого ст.209 КК України „Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом”;

4) кримінальна відповідальність за відповідною частиною ст.209 КК України „Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом” настає у разі вчинення дій, спрямованих на приховання незаконного походження коштів або іншого майна, здобутих злочинним шляхом;

5) предметом легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом можуть бути лише кошти або інше майно, що були одержані внаслідок вчинення предикатного діяння, передбаченого п.1 примітки до ст.209 КК, яке передувало легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, що надійшли лише з території України.