4.3. Зв'язок небезпек.

Класифікатор НС розподіляє небезпеки на природні, техно­генні і соціальні Між ними існує органічний зв'язок. Цей зв'я­зок простежується на прикладі небезпек, які загрожують націо­нальним культурам. Безпека національної культури — це скла­дова загальної безпеки, яка характеризує ступінь захищеності особи та суспільства від впливу (наруги) чужого безкультур'я, грубого порушення її ідеалів виховання, віри, свідомості, які су­перечать етнічному та особистому сприйняттю оточуючого сере­довища.

Проблема культурної безпеки повстає в наш час дуже загост­реною в зв'язку з шаленим розвитком комунікацій та можли­вості швидкісної зміни координат у просторі. Інакше кажучи культурна небезпека — це негативні наслідки прогресу. Якщо навіть не передбачаються та не плануються ідеологічні диверсії, то можливість дивитися фільми по мережі Іпіегпеі, насильство у засобах масової інформації чужої культури несе загрозу куль­турі титульної нації. Це особливо стосується підростаючого по­коління, коли формується характер людини. Розваги та комп'ю­терні ігри з елементами насилля, жорстокості, сучасні фільми із спрощеним висвітленням статевих стосунків — це культурна небезпека. Махатма Ганді наголошував, що він за те, що б його дім був відкритий вітрам усіх культур, але категорично запере­чує, щоб ці вітри збивали з ніг. Культура стала потужним бізне­сом. Кінопрокат дає.США до ЗО млрд. доларів прибутку щоріч­но. Телемережі несуть насильство у всі найвіддаленіші куточки світу. Одним з наслідків такої експансії є значне погіршення психічного здоров'я населення переважної більшості країн, особ­ливо за останні чверть віку. Так, у 15-ти найбільш розвинутих країнах показник поширення психічних захворювань за період у 93 роки (1900-1993) зріс у 10 разів і становить 303,7 на 10000 населення; особливо зросли неврози (61,7 рази) і алкоголізм (у 58,2 рази). Змінюється саме поняття екологічного чинника. Окрім традиційних фізико-хімічних, слід враховувати психосо-ціальний, соціокультурний, інформаційний вплив. Доведено, що коли суспільне життя химерне і жорстке, мозкова діяльність відхиляється від правильного шляху. Ще у XIX сторіччі описа­но неврастенію, яку було названо "американським неврозом" тому, що це був прояв впливу телеграфу, телефону, преси, конкуренції, індустиалізації, американських умов життя, з його інтенсифіка­цією, боротьбою за виживання.

Як наслідок, особа, яка засвоїла інші цінності, ніж цінності етносу, не завжди зможе в належній мірі вшанувати Батьківщи­ну, її незалежність, цілісність та благополуччя. Така особа не зможе самовіддано захищати Державу та суспільство від со­ціальних небезпек, тобто культурна небезпека народжує соціаль­ну небезпеку. Як було раніше доведено, наслідком соціальних небезпек виникають техногенні, а звідси і природні небезпеки.

І навпаки, техногенні та природні небезпеки породжують не­стабільність, зміни в укладі життя, що може призвести до со­ціальних небезпек. Тобто можливо представлення ланцюга небезпек, рис.4.1.

Рис. 4.1. Зв'язок небезпек

Тенденція до зростання кількості НС місцевого і об'єктового рівнів, що спостерігається, викликає не лише значні матеріальні збитки, але й створює певне соціальне напруження в суспільстві. При цьому створюються умови зростання культурної небезпеки, яка є складовою соціальної. Звертаючись до рис.4.1, можна зро­бити висновок, що збільшення одної ланки (її розтягування) неможливе без збільшення інших. Тому потрібно комплексне, все направлене запобігання небезпек. Долаючи одну, маємо шанс зростання іншої, тому що напружений ланцюг передає напруження на всі ланки.

Згідно І.П.Павлову зараз відбувається зміна "динамічного сте­реотипу", що спричиняє емоційний стрес, стан тривоги. У зво­ротній реакції на емоційний стрес задіяні не тільки психіка, але й внутрішні органи, вегетативна нервова система (цілісне реагу­вання). Культуральні аспекти психічного здоров'я проявляють­ся також у так званій кризі ідентичності, проявом чого є втрата відчуття самого себе, неможливість пристосуватися до нових сус­пільних і економічних відносин, до власної ролі у зміненому суспільстві. Ідентифікаційних ознак автори глобалізації нама­гаються позбавити цілих націй і народів.