Лабораторна робота №12

Тема: Робота із властивостями об’єктів лицьової панелі віртуального інструмента

Мета: навчитися динамічно змінювати властивості елементів, розміщених на лицьовій панелі віртуальних приладів, використовуючи вузол Property Node

Прилади і матеріали: ПЕОМ з встановленим програмним забезпеченням NI LabVIEW

Теоретичні відомості

Властивостями візуальних компонентів програми на LabVIEW можна керувати в процесі проектування, для чого використовується контекстне меню, а саме пункт “Properties” у ньому. Це меню дозволяє отримати доступ до налаштувань зовнішнього вигляду візуальних компонентів, діапазону значень, типу даних тощо.

Такими властивостями як розміри та положення на лицьовій панелі можна керувати просто перетягуючи відповідні елементи мишею, або розтягуючи їх за допомогою спеціальних маркерів.

Загалом цих можливостей достатньо для побудови якісного інтерфейсу користувача. Та досить часто виникає потреба змінити якісь характеристики візуальних компонентів у процесі роботи програми: перемістити елементи керування, змінити їх розміри чи колір і т.п.

Для цих цілей у LabVIEW передбачено спеціальний інструментарій, який реалізується за допомогою вузла властивостей (Property Node). Створити цей вузол можна із контекстного меню відповідного візуального компонента (Create->Property Node), причому контекстне меню можна викликати як для візуального компонента на лицьовій панелі, так і для піктограми, що зображує його на блок-діаграмі, а сам вузол властивостей відображається виключно на блок-діаграмі.

Натиснувши лівою клавішею миші на піктограму вузла, можна обрати яку саме властивість він відображатиме. Для керування кількома властивостями слід створити кілька відповідних вузлів, або додати новий пункт у існуючий вузол за допомогою опції “Add Element” із контекстного меню вузла (це проілюстровано у лівій частині наступного рисунку).

Найбільший інтерес у більшості випадків становлять властивості, що знаходяться у пунктах “Position” та “Bounds” – вони дозволяють змінювати положення та розміри візуального компонента. Пункт “Data Range” дозволяє задати мінімальне та максимальне значення параметрів регулятора чи індикатора, а також крок зміни відображуваної величини. Пункт “Blinking” служить для створення ефекту мигання компонента (наприклад щоб привернути до нього увагу користувача), а пункт “Fill Color” – для зміни кольору, яким будуть зображуватися індикатори та регулятори типу “Tank”, “Thermometer”, “Slide”, “Bar”.

За замовчуванням вузол Property Node сконфігурований для роботи у якості джерела інформації, тобто використовується для отримання відомостей про властивості об’єктів, а не зміни їх. Для перемикання вузла Property Node у режим запису використовується пункт контекстного меню “Change to Write” (зворотню дію виконує команда “Change to Read”).

Хід роботи

1. Лінійну програму для перетворення температури, поданої у градусах Кельвіна в шкалу цельсія та відображення результатів на віртуальному термометрі.

2. Модифікуйте програму таким чином, щоб від’ємні значення температури на віртуальному термометрі відображалися синім кольором, а додатні – червоним. Скористайтеся вузлом Property Node для динамічної зміни кольору стовпчика термометра.

3. Реалізуйте можливість «перетягування» термометра по лицьовій панелі віртуального приладу (використайте опитування координат курсору миші та вузол Property Node для встановлення позиції термометра).

4. Реалізуйте динамічну зміну ціни поділки шкали термометра у залежності від значення введених користувачем даних.

5. Оформіть звіт за результатами роботи.

Звіт повинен містити: тему і мету роботи, зображення блок-діаграми та лицьової панелі спроектованого приладу (супроводжуйте блок-діаграму коментарями, що пояснюють роботу окремих компонентів приладу), короткий опис виконаної роботи та пояснення призначення ключових вузлів програми.